Ви перебуваєте: Морс » Стосунки » Як правильно виховати чоловіка: 7 правил синологіі

1565|

Як правильно виховати чоловіка: 7 правил синологіі

Як правильно виховати чоловіка: 7 правил синологіі

Жінок шкода. Постійно скаржаться, що мужиків навколо немає. Жінок не шкода. Виховують своїх синів як дівчаток. Результат закономірний. Висловлю свої думки з цього приводу.

Перше.
Вихованням хлопчика повинен займатися батько. Причому, з самого народження. Свого народження, а не з народження сина. Тому що виховання в сім'ї - це не моралізаторство. Хлопчик копіює зразок поведінки свого батька, а не його слова. Питання мамам - чи хочете ви, щоб ваш син став таким же, як ваш чоловік?

Друге.
Що я вкладаю в поняття «чоловік»? Цілком собі зрозуміле поняття. Чоловік повинен бути сильним. А це означає - вміти приймати рішення і брати на себе відповідальність за ці рішення.

Питання батькам - чи вчиться ваш син самостійно приймати рішення і відповідати за них?

Третє.
Приймати рішення і нести відповідальність - дві сторони однієї медалі. Свобода з одного боку. Обмеження свободи - з іншого.

Приклад:
Чоловік приймає рішення, але несе за них відповідальність його жінка. Це не чоловік, а мамин синочок. Мужчинка.
Чоловік не приймає рішення, але несе за них відповідальність. Це не чоловік. А підкаблучник. Мужичок.

Четверте.
Свобода починається з самообмеження.

Є така східна приказка: «Першими п'ють воду верблюди, тому що у них рук немає. Другими п'ють чоловіки, тому що у них терпіння немає. Останніми п'ють жінки».

У моїй схемі виховання схема інша. Найкраще - мамі. Тому що вона дівчинка. Потім коту - тому що він безпорадний і залежить від нас. А потім вже нам з тобою. Тому що ми чоловіки.

П'яте.
В якому віці дитина стає чоловіком?

З моменту усвідомлення себе як особистості. Психологи знають цей вік. Три роки. Так, матусі. Три роки.

Саме з цього віку необхідно постійно казати синові: «Ти - чоловік!».

Саме з цього віку необхідно вчити його нормальному чоловічому слову «Повинен!»

На жаль, це слово перетворилося в психологічному середовищі в якийсь жупел - «повинність». У багатьох психологів воно чомусь асоціюється з невротичними реакціями.

На жаль, але це факт: багато «хочу і не хвилює!» призводять до розвитку соціопатичної особистості. Озирніться довкола і ви побачите масу мужчинок, нездатних змусити себе зробити хоч якусь дію.

Чоловік повинен. Вміти терпіти. Вміти подолати себе. Вміти помилятися. Вміти бути ніжним. Вміти бути грубим. Вміти бути різним. Вміти відповідати за свої слова. Чоловік повинен вміти БУТИ.

Шосте.
Ставитися до пацана треба відразу з моменту народження як до чоловіка. Коли немовля кричить у вас на руках - достатньо його заколисувати і розмовляти з ним: «Ти у нас чоловік. Чого тоді кричиш?» Вам зрозуміло, що в цей момент ви не йому установку даєте, а собі, що в подальшому, ви до нього будете ставитися як рівного і дорослого?

Так. До дитини треба ставитися, як до дорослого. Це не означає, що з ним не треба гратися, не прощати його помилки, не ніжити його, не посміхатися йому.

Сьоме.
Дитині можна помилятися. Він досліджує світ навколо себе, досліджує його межі. Знаєте, чому чоловіки схожі на дітей? Тому що чоловіки теж розширюють межі цього світу. Чоловік повинен бути неспокійним. Він рушійна сила людства. А жінка - сила зберігаюча, якщо що.

Не можна карати пацана за помилки. Їх потрібно виправляти. Йому. Самому. Самостійно. Але з вашої підказкою та допомогою.

А тепер - ілюстрація усього цього.

Кілька років тому я одружився.
І з'явився у мене двоюрідний син. Двоюрідний - тому що я його не всиновив. А як мені його ще називати? Було йому сім років.

З самого початку я зайняв позицію альфа-самця в зграї. Позначив межі поведінки:

- Твоя кімната - це твоя кімната. Ти там господар - сам у себе прибираєш, сам у себе хазяюєш.

- Мама - це ж дівчинка. Чим більше ми їй допомагаємо - тим більше вона задоволена і тим менше ричить/бурчить.

- Накосячиш - відповідай.

- Ти все можеш сам.

- Ти, в першу чергу, захисник Сім'ї.

- І не забувай. Ми разом.

- Є проблема - значить, є і її рішення.

Перший час він мене ненавидів. І зрозуміло, за що. Тільки що був поруч коханий тато. І раптом - якийсь незрозумілий мужик.

Спочатку ми принюхувались один до одного. Два самці в зграї. Тихесенько налагоджували контакт.

Змагалися між собою. І до цього часу змагаємося. Приз - посмішка від мами. Ну і не тільки посмішка. Ще обійми-поцілунки. З тих пір найсильніше покарання для нього - моя фраза:

- Мама буде дуже засмучена.

Якось з мамою розіграли сцену. Я, типу, накосячив. Вона, типу, засмутилася.

- Бачиш, що буває, якщо маму образити? - Моя фраза.

Завели кота. Кіт - кращий засіб для розвитку у пацана кінестетики. А кінестетика - основа сексуальності. Фраза «тренуйся на кішках» як ніколи актуальна саме в цьому випадку. Гладити котів сприяє розвитку здібностей гладити жінок в майбутньому.

- Можна я на велосипеді покатаюся?

- Ти чоловік - ти і вирішуй.

- Я хлопчик…

- Тоді - не можна! Чоловікам можна, а хлопчикам не можна.

Скривджене сопіння. Через п'ять хвилин:

- Я піду на велосипеді покатаюся!

- Зрозумів. Іди.

- А допоможете велосипед винести?

- Та легко. Допоможеш нести?

- Ага!

- Вперед!

Або, наприклад:

- Міша! Завтра ми йдемо спочатку в кіно, потім в тир стріляти. Ти з нами?

- В яке кіно?

- Для дорослих. «Брестська фортеця» називається.

- А можна спочатку постріляти, а потім ви йдете в кіно, а я додому (мав на увазі на компі пограти)

- Ні. Спочатку в кіно. Потім стріляти. Я так вирішив. Тому що я - головний.

Пішов думати. Повернувся.

- Я згоден.

P. S.
А кличемо ми його - Дядя Міша.

P.P.S.
Так. Косячить часом. То уроки не доробить, то гроші, видані на сніданок, на машинки витратить. То двійку принесе. Те мобілу вдома забуде. То футбол прогуляє. Має право на помилки. Але і обов'язок ці помилки виправляти. Підросте - цих помилок буде ще більше. І відповідальність зросте, природно.

P.P.P.S.
А як справи з його рідним батьком? Нормальні. Ніч з п'ятниці на понеділок Дядя Міша проводить у батька в гостях. Водиться з названою сестрою трьох років від роду. Часом з татом ми листуємося з питань виховання.

Резюме.
У нас вдома росте чоловік. Йому 10 років. Я йому можу зателефонувати: «Міш, зроби яєчню мамі на обід! А то я поки зайнятий!»

А у вас? У вас росте вдома чоловік?



© за матеріалами

Дізнайтеся більше про:   сімя, сімейне життя, діти, виховання
1565

  


Тисни «Подобається» і отримуй свіжі новини на Facebook: