Данакільська соляна долина – найбезжалісніше місце планети (фото)

Данакільська низовина, розташована в ефіопській пустелі Данакіль, здобула славу найспекотнішого місця на Землі, а журнал «National Geographic» охрестив його «найбезжалісним місцем на планети».



Висока температура, низька вологість, отруйні випари, розломи від землетрусів, сірчані озера роблять це місце небезпечним для відвідування туристами, але від них тут немає відбою. Перед тими, хто ризикнув відвідати Данакіль, відкриваються космічні пейзажі.



Величезні відкладення солі (місцями глибиною до 2000 метрів) і тут знайдені скам'янілі корали свідчать про те, що раніше замість пустелі тут був океан.




За рік в Данакілі випадає 100-200 міліметрів дощу. Температура повітря може досягати 63°С, а ґрунту — 70°С. Яскраві зелені та золоті кольори – це результат відкладення сірки з підземних гарячих джерел. Вони гарно виглядають, але пахнуть як тухлі яйця.




Вдалині видніється довга низка верблюдів. Господарі зі своїми тваринами шукають підходяще місце для збору солі з поверхні пустелі.






Ця низина є домом для людей народності афар, які здатні витримувати річні середні температури до 35 градусів Цельсія, хоча пікові значення можуть досягати і 63 градусів.

Низина знаходиться приблизно на 100 метрів нижче рівня моря, і має велику кількість червоних скельних порід, сірчаних полів і виходів солі. Геологи вважають, що сіль в цих місцях відкладалася поступово з плином часу, оскільки розташоване неподалік Червоне море періодично затоплює цей регіон. Екстремальна спека пустелі випаровує воду в затоплених ділянках, залишаючи за собою тільки сіль.

У пустелі Данакіль сіль означає гроші. Вся місцева економіка залежить від видобутку і торгівлі цим мінералом. Солекопи використовують традиційні методи – кирки, мотузки та каравани верблюдів – для того, щоб вирізати, упаковувати, і вивозити сіль із суворої долини. Це вкрай небезпечна робота. Спека може вбити непідготовленого робочого, а випадкові землетруси, що відбуваються в цьому районі, можуть розколоти землю і поглинути верблюдів.

Данакільська низовина — це одна з найнижчих точок на Землі, не покритих водою. На думку геологів, протягом 10 мільйонів років ця палюча пустеля знову зануриться під воду.



Перехід в Данакільську долину займає чотири дні, протягом яких добувачі солі ночують в пустелі зі своїми верблюдами.



Караван верблюдів і робочих виходить на світанку. Ефіопський уряд збудував мощену дорогу до соляних шахт, і скоро верблюжі каравани можуть зіткнутися з конкуренцією з боку вантажівок.



Сіль завжди знаходиться недалеко від поверхні, і робітникам не доводиться глибоко копати, щоб її добути.



Робітники просто вирізають пласти солі з землі.



Пласти потім обрізаються, щоб їх було легше складати і перевозити.



Потім їх вантажать на верблюдів для довгої зворотньої подорожі з долини.



Данакільська низовина постачає понад 1,3 мільйона тонн солі щороку.



Маленьке пустельне містечко Берахіл – зупинка на шляху добувачів солі. Каравани привозять свою ношу, а торговці складують сіль і платять необхідні мита, перш ніж мінерал попрямує на ринки по всій країні.



Сіль зберігається на складах Соляної асоціації Берахіла – місцевого об'єднання, яке допомагає добувачам продавати свою сіль торговцям. Цей чоловік готує бруски солі для продажу. Велика частина цієї солі відправиться на ринок Мекеле – містечка, розташованого у восьми годинах їзди від Данакільської низовини.



Спочатку сіль використовувалася в регіоні в якості валюти. В даний час більшість людей віддає перевагу готівці.

---

© знайдено в мережі