Ви перебуваєте: Головна сторінка » Цікаве навколо » Одна з головних афер XX століття

1030|

Одна з головних афер XX століття

Одна з головних афер XX століття

У 1971 році по всьому світу, в тому числі і в СРСР, в журналі «Вокруг света» були опубліковані сенсаційні статті про те, що у непрохідних джунглях філіппінського острова Мінданао виявлено плем'я Тасадаі, які нічого не знають про навколишній світ, живуть збиранням, поїданням крабів і жаб, на іншу дичину полювати не вміють, користуються кам'яними сокирами, єдиним їхнім одягом є пов'язки на стегнах з листя. Їх описували як найбільш відсталих людей на Землі. Телебачення показало про них кілька документальних фільмів.

Повідомлялося, що тасадаї живуть в умовах первісного комунізму і взаємодопомоги, не знаючи агресії і конфліктів:

Вони навчилися жити в гармонії та злагоді не тільки з природою, а й між собою. Між людьми племені тасадай взагалі не буває конфліктів. Якщо у когось з племені немає їжі - інші теж не їдять. Коли ми дали їм боло (метальні кулі для полювання), кожен чоловік узяв собі по кулі. Залишилася зайва куля, але ніхто не захотів її брати.

Антропологів, які спостерігали за племенем, тасадаї прийняли за Дівату - добру істоту, яка повинна була якось зійти з неба.

Вчених, які вперше зустрілися з тасадай, привів до них Мануель Елізальде, відомий філіппінський політик. Він привозив на вертольоті поспостерігати за тасадай журналістів, політиків, кінематографістів, кінозірок та інших знаменитостей, включаючи Джину Лоллобріджиду і Чарльза Ліндберга. Джон Рокфеллер створив фонд допомоги племені.

У 1972 році філіппінський президент Маркос оголосив зону проживання печерних людей заповідником. Територію охороняли військові, відвідування було заборонене. Всі екскурсії проводилися тільки спільно з Елізальде, який оголосив себе захисником племені...

Через 15 років президента Маркоса було скинуто, військові кордони на шляху до заповідника були зняті. Тепер до племені Тасадаі міг потрапити будь-хто. Швейцарський антрополог Освальд Ітен разом з філіппінським журналістом Джої Лозано вирішили відвідати плем'я. У печері вони нікого не знайшли. Зате неподалік знаходилися підозріло схожі тубільці.

Одна з головних афер XX століття

Вони жили в хатинах, носили джинси і футболки. З'ясувалося, що це жителі навколишніх сіл, яких Елісальде змусив жити в печері, переконав не носити одяг, платив їм гроші за це і обіцяв видати додаткову плату за умови, якщо вони будуть виглядати зовсім жебраками. Кам'яні сокири також виявилися підробленими.

Знайти Елізальде не вдалося, оскільки ще за два роки до цього він втік до Коста-Ріки, прихопивши 35 мільйонів доларів з Фонду допомоги «дітям природи».

© джерело