6| 13-11-2026, 22:15
Чи справді мова змінює наш мозок? Що виявили вчені, порівнявши носіїв німецької та арабської

Ми звикли думати, що мова — це лише інструмент спілкування, за допомогою якого люди передають думки, діляться емоціями та описують навколишній світ. Але що, як вона впливає не тільки на те, що ми говоримо, а й на те, як працює наш мозок? Дослідження вчених Інституту когнітивних наук і наук про мозок імені Макса Планка в Лейпцигу показало: у носіїв різних мов можуть відрізнятися навіть структурні зв'язки між ділянками мозку. І ці відмінності, ймовірно, пов'язані з особливостями рідної мови, яку людина засвоює з дитинства.
Як мова впливає на структуру мозку
У березні 2023 року дослідники Інституту Макса Планка оприлюднили результати роботи, присвяченої тому, як рідна мова впливає на організацію нейронних мереж, відповідальних за мовлення.
У дослідженні взяли участь 94 людини: 47 носіїв німецької та 47 носіїв арабської мови. За допомогою магнітно-резонансної томографії та спеціальної методики дифузійно-зваженої візуалізації вчені досліджували не просто активність мозку, а структурні зв'язки між його ділянками.
Іншими словами, науковців цікавило, як організовані нервові шляхи, якими різні частини мозку обмінюються інформацією під час мовлення та обробки мовних конструкцій.
Результати виявилися показовими: у представників двох мовних груп спостерігалися відмінності в організації мовленнєвих нейронних мереж.
Чому мозок носіїв німецької та арабської працює по-різному
Одне з головних спостережень стосувалося розташування та сили нейронних зв'язків.
У носіїв німецької мови дослідники виявили сильніші зв'язки всередині лівої півкулі мозку, зокрема між лобовими, тім'яними та скроневими ділянками. Ця мережа пов'язана з обробкою складних граматичних конструкцій і синтаксису.
Натомість у носіїв арабської мови були сильніше розвинені зв'язки між ділянками, які беруть участь у семантичній обробці інформації, а також між правою та лівою півкулями мозку.
На думку дослідників, такі відмінності можуть бути пов'язані з особливостями структури двох мов.
Німецька мова: складний синтаксис і граматичні зв'язки
Німецька має досить складну граматичну систему. Порядок слів у реченні може змінюватися залежно від його структури, а слова, пов'язані між собою за змістом, іноді розташовуються на значній відстані одне від одного.
Наприклад, щоб правильно зрозуміти складне німецьке речення, людині потрібно утримувати в пам'яті його початок, поки вона читає або слухає продовження. Лише після цього стає зрозумілим зв'язок між окремими частинами конструкції.
Така особливість вимагає активної взаємодії між різними мовними процесами. Дослідники припускають, що саме це може пояснювати сильніші нейронні зв'язки в лівопівкульній мережі носіїв німецької.
Арабська мова: семантика, морфологія та взаємодія півкуль
Арабська мова належить до семітської мовної сім'ї та має іншу систему словотворення. Важливу роль у ній відіграють корені, які зазвичай складаються з трьох приголосних. Поєднання такого кореня з різними моделями допомагає утворювати слова зі спорідненими значеннями.
Крім того, в арабському письмі короткі голосні звуки часто не позначаються окремими літерами. Через це читачеві нерідко доводиться спиратися на контекст, граматику та знання мови, щоб правильно прочитати слово й визначити його значення.
Дослідники пов'язують особливості обробки арабської мови з посиленням зв'язків між семантичними ділянками мозку та активнішою взаємодією між півкулями.
Важливо розуміти, що йдеться не про те, що одна півкуля в одних людей працює краще, ніж в інших. Відмінності стосуються організації конкретних нейронних мереж, залучених до мовлення.
Чи визначає рідна мова спосіб мислення?
Результати дослідження порушують значно ширше питання: чи впливає мова, якою людина користується з дитинства, на її спосіб сприйняття світу?
Мова — це не просто набір слів і граматичних правил. Вона допомагає класифікувати предмети, встановлювати зв'язки між подіями, описувати простір, час, емоції та взаємини між людьми.
Дитина засвоює мовну систему поступово. Разом із новими словами вона опановує способи побудови речень, закономірності словотворення та характерні для її мовного середовища способи вираження думок.
У цей період мозок активно розвивається та формує нейронні зв'язки відповідно до досвіду. Тому цілком закономірно, що тривале використання певної мови може впливати на організацію мовних мереж.
Однак із цього не випливає, що носії різних мов мислять принципово несумісними способами або не здатні зрозуміти одне одного. Дослідження демонструє відмінності в нейронній організації мовлення, а не існування окремих типів людського мислення.
Чи можна змінити мозок, вивчивши іншу мову?
Можна припустити, що сформовані в дитинстві нейронні зв'язки залишаються незмінними протягом життя. Проте сучасна нейронаука свідчить про протилежне: мозок зберігає здатність адаптуватися до нового досвіду навіть у дорослому віці.
Це підтверджує й подальше дослідження тієї самої наукової групи, результати якого опублікували у 2024 році.
Цього разу вчені спостерігали за 59 носіями арабської мови, які протягом шести місяців інтенсивно вивчали німецьку. За допомогою МРТ дослідники фіксували зміни в структурних зв'язках мовних мереж на різних етапах навчання.
Виявилося, що в процесі опанування нової мови нейронні зв'язки справді перебудовуються. Зміни відбувалися в мережах, пов'язаних із семантичною та фонологічною обробкою інформації, а також у зв'язках між різними ділянками мозку.
Отже, навіть якщо рідна мова впливає на формування нейронної архітектури в дитинстві, це зовсім не означає, що доросла людина назавжди залишається заручником мовного середовища, у якому виросла.
Навпаки, вивчення нових мов дає мозку додатковий досвід, до якого він здатний пристосовуватися.
Мова як частина нашого світосприйняття
Є щось дивовижне в тому, що настільки звична частина повсякденного життя, як мова, може залишати помітний слід у структурі мозку.
Ми народжуємося з величезним потенціалом до навчання, але конкретне мовне середовище, виховання, культура та життєвий досвід поступово впливають на те, як цей потенціал реалізується.
Мова не визначає долю людини й не встановлює жорстких меж її мислення. Проте вона є одним із чинників, які беруть участь у формуванні когнітивних навичок і способів обробки інформації.
Можливо, саме тому люди, які виросли в різних мовних і культурних середовищах, іноді по-різному описують ті самі явища, звертають увагу на різні деталі та використовують відмінні способи пояснення навколишнього світу.
І хоча наука ще не може повністю пояснити всі механізми цього впливу, одне вже зрозуміло: мова — це набагато більше, ніж засіб спілкування. Вона є частиною нашого досвіду, який буквально залишає відбиток у мозку.

