Гаррі Виногранд - корифей вуличної фотографії шістдесятих (фото) » «Морс»

У фотографії, як і в будь-якому іншому виді мистецтва, є свої класики. Один з них - Гаррі Виногранд (Garry Winogrand), зірка нью-йоркської фотографії. На його рахунку сотні легендарних знімків та дивовижна біографія.

Гаррі народився 1928 року в Бронксі. Незважаючи на те, що фотографу приписують американську національність, його батьки були єврейськими іммігрантами зі Східної Європи.

Перш ніж взятися за камеру, Виногранд вивчав живопис у Колумбійському університеті. Незабаром він зрозумів, що його таланти та візія призначені для фотографії — з того часу Гаррі почав долучатися до свого нового ремесла.

Нью-Йорк, 1968

Майстер фотографії відомий тим, що відобразив знаковий для Америки час — 60-ті та 70-ті роки. Тоді в країні кипіло життя: жителі міст влаштовували демонстрації, активно займалися творчістю, а селебріті можна було з легкістю зустріти на світських заходах.

Мерілін Монро, 1955

Гаррі Виногранд тісно пов'язаний із Нью-Йоркським музеєм сучасного мистецтва. Музей буквально спостерігав за кожним кроком у кар'єрі Гаррі. Перші гроші за фотографію Виногранд заробив саме завдяки музею: Едвард Стайхен, не менш відомий фотограф купив роботи Гаррі за 30 $.

Фотограф ненавидів фразу «естетика знімка», що дуже іронічно, оскільки це словосполучення ідеально підходить для опису його фотографій. Жодних надмірностей і громіздких композицій — лише головні персонажі у своєму звичному середовищі.

Каліфорнія, 1983

Гаррі мало хвилювала «правильність» композиції. У своїх фотографіях він не дотримувався класичних правил, часом дозволяючи собі «незграбно» розставити об'єкти в кадрі та завалити обрій. Це робить праці Виногранда автентичними, живими та видатними.

У шістдесяті-сімдесяті роки фотограф подорожував Америкою, фотографуючи властивий тому часу настрій: хаос, ентузіазм і бунтарство. Термінали аеропортів, мітинги та родео – вся специфіка чудово відображена Винограндом.

Міжнародний аеропорт Лос-Анджелес, 1978

Гаррі прожив 56 років, але навіть у зрілому віці він не втратив юнацької допитливості. Фотограф був у захваті від світу та того, що його оточує.

«Іноді мені здається, що світ — це місце, в яке я випадково купив квиток. Для мене це велике шоу, яке б не відбулося, якби я без камери», — говорив Гаррі у віці 52-х років.

Окрім зйомок, Гаррі ділився своїми знаннями про фотографію. Він викладав курси в Чиказькому інституті мистецтв та в Техаському університеті в Остіні. Найбільше натхнення Виногранда – це Нью-Йорк. Іскристе життям місто дозволяло фотографу в одному кадрі зберегти кілька драматичних сюжетів. Гаррі можна було зустріти на вулицях Манхеттена з камерою Leica M4 в руках.

Нью-Йорк, 1968

Після смерті Гаррі Виногранда у нього було знайдено понад 2000 котушок непроявленої плівки. Частина з них опублікована Нью-Йоркським музеєм сучасного мистецтва та знаходиться у вільному доступі на сторінці сайту.