Сільвестру Сталлоне - 70

Якби Сільвестр Сталлоне, якому сьогодні виповнилося 70 років, сказав комусь зі своїх підлітків-друзів з Пекельної кухні, що хоче стати актором, його підняли б на сміх, а потім побили б. Що він взагалі собі придумав? Син італійського емігранта і єврейки, хлопець з нерухомим через родову травму обличчям... Який до біса актор? У нього було більше шансів померти десь в підворітті від передозування, ніж доїхати до Лос-Анджелеса. Та й сам Сталлоне особливо не замислювався про світло софітів. Батька постійно не було вдома, і батьки в результаті розлучилися, а в школі для проблемних підлітків доводилося постійно доводити, хто тут головний. Якось так 24 роки і пролетіли - без толку.

Грошей взагалі не було, жити виявилося ніде. Можна було б що-небудь вкрасти - яка вже різниця, але тут підвернулася робота. Всього-лиш пропонували роздягтися і працювати. 200 баксів за два дні, та ще й погодують. В губернатори все одно не візьмуть, то якого біса - порно так порно. Потім молодий Сільвестр знявся ще в якійсь нісенітниці. Не страшно, що його прізвище не згадувалася в титрах, зате стало зрозуміло, що до чого, з'явилися друзі, потрібні знайомі і нові ролі. Не від всіх, звичайно, був толк, але зовсім скоро Сталлоне отримав нормальну роботу і почав з'являтися на афішах. Проте на той момент цього вже було мало. Довелося щось робити і швидко, тому що майбутній зірці майже стукнуло тридцять. Пора було прискорюватися...



Сценарій «Роккі» молодий актор написав за три дні. Він відчував, що все вийшло, і сам хотів зіграти головну роль. Але це було б нахабством - хто він такий, щоб диктувати умови? Тільки після того, як Сталлоне відніс свій текст на студію United Artists, він зрозумів, що потрапив в ціль. Сценарій сподобався молодому продюсеру Ірвіну Вінклеру, і останній запропонував купити на нього права. Але Сільвестр був непохитний: або головна роль, або ніякого проекту. До того ж ніхто не дав би достатньо грошей, щоб запросити «путнього» актора, а тоді ще невибагливий ​​Сталлоне погодився працювати за відсоток від прокату. Ну скільки там зможе цей фільм заробити? Копійки ж. Ще трохи поторгувавшись, Вінклер здався, наостанок подарувавши зухвалому хлопцю нове ім'я, яке тепер назавжди буде з ним, - Слай, що в перекладі означає «хитрун». Принаймні, так говорить легенда. Спробуй її зараз доведи.

Це був той самий момент: ти тільки що стояв перед дзеркалом і уявляв, як ідеш по червоній килимовій доріжці в мерехтінні всіх діамантів землі, і ось ти вже тут. Продюсери витратили на фільм трохи більше мільйона, а заробили $ 225 млн, заплатили копійки за музику, а вона стала класикою. Чорт забирай, та вони отримали «Оскар» в категорії «Кращий фільм», а режисер Джон Дж. Евілдсен удостоївся свого - за режисуру. Все вийшло.

А далі що? Все було настільки добре, що зупинитися було неможливо. Роккі став куркою, що несе золоті яйця, не дивлячись на те, що з кожною новою частиною ставав все гіршим і гіршим. Потім Слаю запропонували зіграти ветерана В'єтнамської війни в «Рембо: Перша кров», так би мовити, пограти м'язами. Правда, тут актор мало не зрадив собі - йому настільки не сподобався перший варіант фільму, що він хотів сам викупити на нього права і спалити плівку. Добре, що вийшло домовитися зі студійними босами. Правда, для цього довелося урізати хронометраж картини в два рази, щоб обличчя виконавця титульної ролі якомога менше з'являлося в кадрі. Звідки йому було знати, що через «Рембо» він сам по собі стане культом?



Потім щось пішло не так. Слай розлучився з дружиною, і тут з'явилася датчанка Бріджит Нільсен, яка мало не висмоктала з нього всі соки. Смикнув же чорт підписати шлюбний договір, згідно з яким кожна ніч з нею коштувала по 10 тисяч доларів. Ще пощастило, що через 2 роки і 16 мільйонів доларів він одумався, але до того моменту вже встиг добряче зіпсувати репутацію четвертим «Роккі». Полиці почали ломитися від «Золотих малин». Організатори антипремії взагалі назвали Сталлоне гіршим актором ХХ століття, але зараз це вже здається якимось пшиком. Не був він ніколи драматичним актором, хоч і намагався, та й не думав, що ним стане. Він просто зліпив себе з того, що було, і перетворився в такого сильного, але в той же час такого тендітного хлопця, не любити і не знімати якого неможливо.



У якийсь період здавалося, що Слай став відпрацьованим матеріалом, одним із символів дешевих фільмів 90-х, які зараз не подивишся без сміху. Після 1997-го він взяв паузу на три роки, не рахуючи роботи в запаморочливо огидній комедії «Горі, Голлівуд, гори» і озвучення в мультику «Мураха Антц». Але явно не для того він роздягнувся перед камерою в 70-х, щоб ось так все і залишити. Так, в його кар'єрі знову з'явилися Роккі Бальбоа і Рембо, а також спортивні стрічки на кшталт «Гранд реванш». Крім того, він став важливою частиною (актором, сценаристом і режисером оригіналу) своєрідного «будинку престарілих», франшизи «Нестримні», де на одному екрані зібралися всі старі добрі і вже назавжди улюблені герої бойовиків. Просто Слай одного разу зрозумів, що, навіть розповідаючи одну і ту ж історію по кілька разів, можна не вдаритися в маразм і постаріти красиво. Наприклад, з «Золотим глобусом» в руках, номінацією на «Оскар» в кишені і в оточенні красунь-доньок.

---

© за матеріалами