Ви перебуваєте: Морс » Кіно » «П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

4 304|

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

«П'ятдесят відтінків сірого» - це толково знятий фільм по безтолковій книзі. Головна і, можливо, єдина перевага картини - велика кількість соковитих, гарячих сцен сексу. Назвіть хоча б ще один сучасний голлівудський проект, який може похвалитися таким досягненням... Ото ж. Мабуть, з часів «Основного інстинкту» в масовому кіно секс був чимось необов'язковим, а його зображення на великих екранах віддавало академічністю: гола чоловіча спина, жіноче обличчя з напівприкритими очима і... ранок. У фільмі «50 відтінків сірого» секс і є головним героєм, а містер Грей - всього лише його гарненький аватар.

За сюжетом, безневинна і досить наївна Ана Стил по вуха закохується в мультимільярдера Крістіана Грея. Той, в принципі, не проти, але просить її підписати договір про нерозголошення, а заодно натякає на свої незвичайні вподобання в сексі. По-перше, він не займається любов'ю, а трахаєтся. По-друге, йому подобається зв'язувати та пороти своїх жінок. А ось романтика йому не подобається. Недосвідчена в таких справах Ана все одно лізе в душу Грею, намагаючись викликати коханого на діалог. Загалом, вона робить головну помилку всіх простодушних дівчат - намагається змінити свого чоловіка.

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

Навколо цього не бозна-якого конфлікту й будується сюжет, більш-менш драматичний розвиток якого почнеться лише в сиквелах. У першій же частині книжкової трилогії, а відповідно, і в першому фільмі, головні герої більшу частину часу зайняті статевими зносинами. У зв'язку з цим, вельми важко оцінити акторську гру. Якщо говорити про Анастейшу, вона й по книзі була дівчиною непоказною, скромною і, судячи з її вчинків, недалекою. Дакота Джонсон легко взяла цю планку, нічим не прикрасивши свою героїню, але й не спотворивши образ, з такою любов'ю прописаний домогосподаркою-мільйонеркою Е.Л. Джеймс.

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

Куди цікавішим виглядає Джеймі Дорнан, чий герой весь фільм кидає на свою потенційну сабміссівну нижню то пристрасні, то грайливі погляди, нібито приховуючи, а насправді демонструючи, яке ж він жахливе, огидне, похітливе чудовисько. Сцена з останньою поркою, під час якої чудовисько на мить показало свій вишкір можна сказати, бездоганна, але давайте будемо чесними - Джеймі все ще експлуатує звичне амплуа. Мова йде все про той же образ еротомана-збоченця з млосним і одночасно божевільним поглядом, який приніс успіх серіалу «Падіння» (The Fall). Нічого кардинально нового Дорнан в «Відтінках» не показав.

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

Але навіть граючи таких персонажів, Дакота та Джеймі змогли попустувати. Наприклад, Ана в якийсь момент розуміє, що може вертіти Крістіаном як хоче, і починає його дражнити. У свою чергу, Крістіан від цих спроб розятрити його старі рани злегка розгублюється і стає схожим на розпатланого незграбного підлітка. До кінця фільму головні герої фактично міняються місцями.

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

На щастя, цим трансформаціям приділено не так багато екранного часу. Точніше кажучи, - необхідний мінімум, без якого фільм перетворився б на збірник музично-еротичних відероликів. Втім, щоб заспокоїти шанувальників книги, скажемо, що Джеймс подбала про збереження свого всесвіту, надавши сценаристам цілий список речей, які обов'язково повинні з'явитися на екрані: старі джинси Грея, надувний Чарлі Танго, описані в книзі сукні Ани і так далі.

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

Але з усієї знімальної команди захоплених дифірамбів заслуговує все-таки режисер Сем Тейлор-Джонсон. Саме вона позбавила екранізацію зайвих рожевих соплів, рішуче вигнавши зі сценарію «внутрішню богиню» та інші подібні перли, за які Джеймс піддалася гонінням з боку найбільш інтелектуально розвинених читачів. Сем зробила головною зброєю фільму не привабливість та багатство Грея, а розкішні сексуальні сцени. До того ж композитор Денні Елфман додав цим епізодам необхідного пафосу, за допомогою музики показавши, наскільки глибоким і всепоглинаючим може виявитися збудження жінки, що потрапила в умілі чоловічі руки.

«П'ятдесят відтінків сірого» рецензія на фільм

До слова, садо-мазо у фільмі представлено якось латентно: до згаданого двічі анального фістінга справа так і не доходить, і нічого страхітливо огидного Грей зі своєю дівчиною не робить. Відома феміністка Сем не закликає глядачів хапатися за батоги, вона декларує інше: ніякі збочення, чи то гіпертрофована романтичність або тяга до секс-іграшок, не можуть перешкодити двом люблячим людям отримувати взаємовигідне задоволення.

Сподобалася стаття? Підтримай «Морс»!
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914



© за матеріалами