Як розповісти дитині про особистий простір?

Особисті кордони — тема для багатьох складна і недосліджена. Підпускати чи не Підпускати до себе когось і наскільки близько — іноді буває важко вирішити, особливо, якщо про це майже не говорили в дитинстві. Щоб внести трохи ясності в це питання, публікуємо статтю Інни Титової — мами, чия дитина поставила всі крапки над i простою картинкою, яку принесла з уроків.

Дивна річ, значення якої часто не можуть пояснити дорослі люди, — особистий простір. Тема болюча, оскільки стандартна система освіти нею мало займається, а тому і ми не знаємо толком, як розмовляти про таке з дітьми і навіть як поводитися. Проте в американських школах вчителі знайшли рішення цієї хитромудрої проблеми: на заняттях, присвячених особистому простору (ази sexual education), дітям дається проста схема з коротким пояснювальним текстом для батьків. Картинка розфарбовується на уроці і супроводжується докладним обговоренням ситуацій, які можуть зустрітися в житті.



Така візуальна інструкція розрахована на дітей 5-10 років. Називається вона «circles of relationships» — кола спілкування, кола стосунків — і може допомогти запобігти сексуальному домаганню, фізичному, психологічному насильству просто тому, що дитина зрозуміє, що відбувається щось неправильне.

Я, мій особистий простір
Отже, фіолетове перше і найголовніше коло — це ми самі. Наше тіло належить тільки нам, і тільки ми самі можемо вирішувати, хто може перебувати близько до нас, торкатися. І ніхто не повинен робити це без дозволу. Якщо хто-небудь з будь-якого оточення заподіює нам дискомфорт (не важливо — дідусь посадив на коліна або мамина подруга вимагає «поцілувати тітку в щічку»), ми не повинні соромитися сказати про це — і сказати «ні», «стоп».

Сім'я
Це коло нашої сім'ї і тих, кого ми любимо. Повага, довіра і любов — ось за цими ознаками ми визначаємо, хто відноситься до цього кола, хто найбільш близький нам. Але потрібно пам'ятати, що навіть з тими, кого ми любимо, ми не повинні нехтувати своїм особистим простором і також самі повинні поважати простір наших близьких.

Друзі
Це «far away hug» — оточення. Коло наших друзів і тих, з ким нам подобається спілкуватися. Дружба дуже важлива і включає в себе багато речей. Наприклад, спільні ігри, розмови, веселощі та іноді дружні обійми. Дружба завжди ґрунтується на довірі, повазі. І такі прояви, як обійми, повинні бути засновані на взаємній згоді. Важливо розуміти, що не всі діти в класі можуть вести себе як твої друзі. І батькам слід обговорити з дітьми — за якими критеріями ми визначаємо друзів і, в свою чергу, як ми самі повинні себе з ними вести.

Знайомі
Коло знайомих («wave circle», тобто ті, кому ми махаємо рукою при зустрічі, з ким знайомі поверхово і не дуже близько). Це можуть бути діти в шкільному автобусі, у дворі, спортивній команді, це можуть бути друзі батьків. Обговоріть з дитиною соціальні норми, різні типи знайомих і також правила безпеки. Різницю між близькими і просто знайомими людьми. Дистанція у відносинах, яку і вони і ми повинні поважати.

Професійна допомога
Ці люди можуть допомогти нам, коли нам це необхідно, але вони не наші друзі. Це вчителі, вихователі, поліцейські, пожежники, медсестри та лікарі. Обговоріть з дитиною, в яких ситуаціях, у кого шукати допомоги. Необхідно підкреслити, що у цих людей є розпізнавальні знаки, уніформа, посвідчення і що вони допомагають в разі небезпеки.

Незнайомці
Ми не знаємо цих людей (навіть якщо вони кажуть, що знають нас, — це не важливо.) Не всі чужі люди погані, але оскільки ми незнайомі, то не знаємо, погана людина перед нами чи хороша. Ми не довіряємо незнайомцям. Ми не розмовляємо з ними, нічого не розповідаємо про себе чи близьких. Не відповідаємо на запитання. Ніколи, ніколи не йдемо нікуди з ними і не сідаємо в машину. Ми не беремо цукерки, не йдемо «шукати песика» і не допомагаємо знайти вулицю, тому що дорослі ніколи не повинні просити допомоги у тих, хто молодші і слабші за них.

Це коротко. З дітьми розфарбовують ці кола, проговорюють різні ситуації, дають вгадати, як правильно вчинити в кожному з випадків. І сто разів кажуть: якщо тобі некомфортно, ти повинен сказати «СТОП», «НІ». Якщо хтось веде себе неправильно, на твою думку, ти повинен розповісти іншим дорослим — батькам, вчителям. Ніхто не може торкатися до тебе, без твоєї згоди. (Ти теж не маєш права втручатися в чужий особистий простір без дозволу). І якщо тебе не зрозуміли з першого разу, ти повинен повторювати і повторювати, поки тебе не почують, поки тебе не зрозуміють і не допоможуть. Ти не повинен шукати рішення самостійно, ти не повинен приховувати, ти не повинен соромитися. Не бійся говорити. Не бійся питати.

---

© за матеріалами