3| 7-03-2025, 12:29
Мами хлопчиків, ви виховуєте майбутніх чоловіків!
Як ми (не)розуміємо чоловіків: 5 типів жінок у стосунках
Те, що чоловіки – теж "живі" люди, я зрозуміла лише тоді, коли стала мамою хлопчика.
Мені здається, що існує якийсь таємний змовницький план: більшість дівчат з дитинства виховують так, щоб їм було якомога складніше зрозуміти свого партнера.
«Він повинен» – ось з чого починається більшість стосунків. Він повинен уміти, заробляти, мати, знати, проводжати додому, дарувати квіти – і цей список можна продовжувати без кінця. Ми постійно чогось вимагаємо від чоловіка: очікуємо, що він буде читати наші думки, виховувати дітей, вигулювати собаку і здійснювати подвиги в стосунках з тещею. Спочатку ми чекаємо від нього «правильних слів», а потім «правильних вчинків». Нам завжди чогось бракує у стосунках, і ми кидаємось, вимагаючи то подарунків, то доказів, то вірності, то розмови.
А ви знали, що чоловіки – теж "живі"? Що їм теж буває страшно й боляче? Що вони часто не знають, як правильно вчинити, і відчувають сором і провину за свою «неспроможність»? Це ж неймовірно складно – постійно відповідати чиїмось очікуванням, бути і годувальником, і романтиком, працювати до знемоги, а потім ще й вислуховувати наші скарги та грати роль супермена.
Скільки з нас здатні побачити в чоловікові не того, «хто має», а його справжню особистість, його мрії й переживання? Ви часто питаєте свого чоловіка, як він себе почуває і чого хоче? Більшість розмов у сім'ях починається словами «А давай…» І заздалегідь зрозуміло, хто саме буде «давати». А хто з нас справді здатен на те рівноправне партнерство, якого ми так прагнемо в теорії?
Звісно, все не так однозначно, і ситуації бувають різні. Я не применшую значення жінки. Навпаки – від нас і нашого ставлення залежить щастя нашого чоловіка. Колосальна відповідальність, правда ж?
Тож, перш ніж розбиратися з чоловіками, варто почати… з жінок.
Умовно, нас можна поділити на п’ять типів:
🔹 «Дівчинка» – це жінка, яка бачить у чоловікові супергероя, позбавленого будь-яких людських слабкостей. Її не цікавлять ні його почуття, ні його потреби. Їй байдуже, чи поїв він, чи втомився – головне, щоб він носив її на руках і купував нові сукні. І неважливо, скільки їй років – у будь-якій складній ситуації вона лише надує губки й чекатиме, що він виконає будь-яку її забаганку. Чоловік для неї – не партнер, а щось на кшталт тата, який «мусить усе», а йому ніхто нічого не винен. А хіба у нього є бажання?
🔹 «Замовниця» – жінка, яка бачить у чоловікові лише засіб досягнення своїх цілей. Вона обирає його так само, як обирають машину чи ремонтну бригаду – під конкретний «проєкт». Немає житла? Має бути з квартирою. Немає роботи? Має бути з грошима. Якщо чоловік не відповідає цим критеріям, його змінюють на іншу модель.
🔹 «Матуся» – їй не потрібен дорослий і самостійний чоловік. Їй потрібна іграшка, яку можна няньчити, сварити, жалітися на нього подругам: «Ой, дівчата, мій знову таке вчудив, не повірите!» Жодного партнерства – вона знає все краще. А на будь-яку ініціативу чоловіка у неї є універсальна відповідь: «Не нервуй мене!»
🔹 «Амазонка» – та, для кого слово «чоловік» – порожній звук. В її житті чоловіки не затримуються. Найчастіше цей стиль поведінки закладається ще в дитинстві. Її мама й бабуся, швидше за все, усе тягли на собі, й вона зростала з переконанням, що чоловіки – безпорадні істоти, на яких годі покладатися.
🔹 «Партнерка» – зустрічається вкрай рідко. А шкода. Бо саме ці жінки здатні будувати справді зрілі, рівноправні стосунки, у яких і чоловік, і жінка почуваються однаково вільними та щасливими.
То чому ж, говорячи про чоловіків, ми обговорюємо жінок?
Бо в житті кожного чоловіка є хоча б одна жінка – його мати. Саме від неї багато в чому залежить, яким виросте її син.
Так, усе правильно. Те, що закладається з дитинства, впливає на майбутнє чоловіка, на його вибір супутниці, на його поведінку в стосунках. Це не означає, що син обов’язково буде шукати жінку, схожу на його матір. Він може чинити й «всупереч». Наприклад, син «амазонки» цілком може вибрати собі жінку-«дівчинку». Але те, як він сприйматиме жінок, формується ще змалечку.
Тому, якщо вам пощастило стати мамою хлопчика, пам’ятайте, що ви виховуєте майбутнього чоловіка. І коли наступного разу будете незадоволені своїм партнером, задумайтеся: можливо, саме ваше сприйняття його як особистості й визначає якість ваших стосунків?
Для довідки: я не читаю моралі й не намагаюся вчити. Я просто кожного дня намагаюся розібратися сама. One step at a time – крок за кроком.
Ви кажете, що жінка – загадка? Ох, та ви ще свого чоловіка не розглядали як слід...
Те, що чоловіки – теж "живі" люди, я зрозуміла лише тоді, коли стала мамою хлопчика.
Мені здається, що існує якийсь таємний змовницький план: більшість дівчат з дитинства виховують так, щоб їм було якомога складніше зрозуміти свого партнера.
«Він повинен» – ось з чого починається більшість стосунків. Він повинен уміти, заробляти, мати, знати, проводжати додому, дарувати квіти – і цей список можна продовжувати без кінця. Ми постійно чогось вимагаємо від чоловіка: очікуємо, що він буде читати наші думки, виховувати дітей, вигулювати собаку і здійснювати подвиги в стосунках з тещею. Спочатку ми чекаємо від нього «правильних слів», а потім «правильних вчинків». Нам завжди чогось бракує у стосунках, і ми кидаємось, вимагаючи то подарунків, то доказів, то вірності, то розмови.
А ви знали, що чоловіки – теж "живі"? Що їм теж буває страшно й боляче? Що вони часто не знають, як правильно вчинити, і відчувають сором і провину за свою «неспроможність»? Це ж неймовірно складно – постійно відповідати чиїмось очікуванням, бути і годувальником, і романтиком, працювати до знемоги, а потім ще й вислуховувати наші скарги та грати роль супермена.
Скільки з нас здатні побачити в чоловікові не того, «хто має», а його справжню особистість, його мрії й переживання? Ви часто питаєте свого чоловіка, як він себе почуває і чого хоче? Більшість розмов у сім'ях починається словами «А давай…» І заздалегідь зрозуміло, хто саме буде «давати». А хто з нас справді здатен на те рівноправне партнерство, якого ми так прагнемо в теорії?
Звісно, все не так однозначно, і ситуації бувають різні. Я не применшую значення жінки. Навпаки – від нас і нашого ставлення залежить щастя нашого чоловіка. Колосальна відповідальність, правда ж?
Тож, перш ніж розбиратися з чоловіками, варто почати… з жінок.
Умовно, нас можна поділити на п’ять типів:
🔹 «Дівчинка» – це жінка, яка бачить у чоловікові супергероя, позбавленого будь-яких людських слабкостей. Її не цікавлять ні його почуття, ні його потреби. Їй байдуже, чи поїв він, чи втомився – головне, щоб він носив її на руках і купував нові сукні. І неважливо, скільки їй років – у будь-якій складній ситуації вона лише надує губки й чекатиме, що він виконає будь-яку її забаганку. Чоловік для неї – не партнер, а щось на кшталт тата, який «мусить усе», а йому ніхто нічого не винен. А хіба у нього є бажання?
🔹 «Замовниця» – жінка, яка бачить у чоловікові лише засіб досягнення своїх цілей. Вона обирає його так само, як обирають машину чи ремонтну бригаду – під конкретний «проєкт». Немає житла? Має бути з квартирою. Немає роботи? Має бути з грошима. Якщо чоловік не відповідає цим критеріям, його змінюють на іншу модель.
🔹 «Матуся» – їй не потрібен дорослий і самостійний чоловік. Їй потрібна іграшка, яку можна няньчити, сварити, жалітися на нього подругам: «Ой, дівчата, мій знову таке вчудив, не повірите!» Жодного партнерства – вона знає все краще. А на будь-яку ініціативу чоловіка у неї є універсальна відповідь: «Не нервуй мене!»
🔹 «Амазонка» – та, для кого слово «чоловік» – порожній звук. В її житті чоловіки не затримуються. Найчастіше цей стиль поведінки закладається ще в дитинстві. Її мама й бабуся, швидше за все, усе тягли на собі, й вона зростала з переконанням, що чоловіки – безпорадні істоти, на яких годі покладатися.
🔹 «Партнерка» – зустрічається вкрай рідко. А шкода. Бо саме ці жінки здатні будувати справді зрілі, рівноправні стосунки, у яких і чоловік, і жінка почуваються однаково вільними та щасливими.
То чому ж, говорячи про чоловіків, ми обговорюємо жінок?
Бо в житті кожного чоловіка є хоча б одна жінка – його мати. Саме від неї багато в чому залежить, яким виросте її син.
Так, усе правильно. Те, що закладається з дитинства, впливає на майбутнє чоловіка, на його вибір супутниці, на його поведінку в стосунках. Це не означає, що син обов’язково буде шукати жінку, схожу на його матір. Він може чинити й «всупереч». Наприклад, син «амазонки» цілком може вибрати собі жінку-«дівчинку». Але те, як він сприйматиме жінок, формується ще змалечку.
Тому, якщо вам пощастило стати мамою хлопчика, пам’ятайте, що ви виховуєте майбутнього чоловіка. І коли наступного разу будете незадоволені своїм партнером, задумайтеся: можливо, саме ваше сприйняття його як особистості й визначає якість ваших стосунків?
Для довідки: я не читаю моралі й не намагаюся вчити. Я просто кожного дня намагаюся розібратися сама. One step at a time – крок за кроком.
Ви кажете, що жінка – загадка? Ох, та ви ще свого чоловіка не розглядали як слід...
Сподобалася стаття? Підтримай «Морс»!
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914
© знайдено в мережі
