Як заспокоїти дитину? Простий прийом

Нікому не подобаються діти, що кричать від гніву чи образи. Це не означає, що ми не любимо дітей. Це означає, що біологічно все влаштовано так, що ми не можемо терпіти цей крик.



Я знаю це як ніхто інший. 12 років свого життя я був учителем у класі. Я дбав про дітей, які не були моїми власними. Ні вдома, ні в класі я не використовував тактику: починай кричати у відповідь. Тому що вона не працює.


У мене є один трюк. Я щодня використовував його в школі. Тепер він допомагає мені виховувати власних дітей.

Ось кілька ситуацій, при яких він допомагає:

• Діти сперечаються;
  
  
• Діти не роблять того, про що ви їх попросили;
  
  
• Діти не слухають того, що ви їм говорите;
  
  
• Діти поводяться дуже голосно;
  
  
• Діти демонструють вам своє роздратування...
  

Діти... Діти... Діти...

Знаєте, в чому проблема всієї нашої культури? У тому, що в ній особлива увага приділяється дітям. Акцент робиться на тому, що якщо їм щось не подобається, ми, дорослі, повинні тут же це виправити. Але де ми в цьому сценарії? Чому ми обов'язково повинні вести себе так, як нам рекомендують соціальні служби?

Загалом, я знаю відповідь. Знаю, як все виправити.

Де ви зазвичай перебуваєте, коли діти поводяться неналежним чином? Ви, як правило, зайняті на кухні, розмовляєте по телефону або перебуваєте в іншому кінці кімнати: дитина на підлозі, ви - на дивані.

Ключовий момент тут в тому, що ви перебуваєте не поруч з ними.

У класі, в якому вчитель завжди сидить за своїм столом, діти завжди будуть шуміти. Якщо ви дуже зайняті для того, щоб приділити час своїм дітям, або занадто злі для цього в кінці робочого дня, не дивуйтеся, що вам доводиться кричати на них через всю кімнату, щоб вони заспокоїлися.


Мій трюк в тому, що якщо я хочу їх заспокоїти, то просто... наближаюся до них!

Я підходжу до незадоволеної чи роздратованої дитини і спокійно кладу свою руку їм на плече. Або на спину. Або нахиляюся і починаю по-доброму вести з ними шанобливий діалог.

Я б сказав, що в 90% випадків коли вам потрібно заспокоїти своє або чиєсь чуже дитя, до нього досить просто підійти впритул.

Я перевіряв цей трюк знову і знову: він працює. Тепер замість того, щоб кричати на своїх дітей, я просто стаю до них ближче.

Коли мої діти погано поводяться у вітальні, я не кричу з кухні, щоб вони затихли. Я підходжу ближче.

Коли мої діти сперечаються, кричать, підвищують голос один на одного, я просто підходжу ближче.

Коли мої діти ігнорують мої прохання, я не озвучую їх голосніше. Я підходжу ближче.

І в 90% випадків це спрацьовує. І я знаю, що завжди зможу зберегти мир і спокій в будинку перш, ніж все вийде з-під контролю.

Просто будьте поруч.

---

© за матеріалами