7 найнебезпечніших біозагарбників України (фото, відео)

Ненажерливого гребневика Mnemiopsis leidyi можна назвати морською сараною. Мало того, що він нелегально (з кораблями) перетнув Атлантику і оселився в водах Чорного і Азовського морів, ця тварина при сприятливих умовах за день з'їдає в 10 разів більше своєї ваги, а його здобиччю стають беззахисні мешканці моря: зоопланктон, ікра, мальки риб.



На такій дієті мнеміопсіси збільшують свої габарити вдвічі за добу, та ще й відкладають по 8 тисяч яєць в день. Саме гребневика вчені звинувачують в масовій загибелі кільки та інших невеликих риб та тварин в Чорному морі.



Ціліндроспермопсіс Рациборського (Cylindrospermopsis raciborskii) - схожа на нитку ціанобактерія. Родом вона з прісних водойм в тропіках, що не завадило їй проникнути у прісні та слабосолоні водойми України. Бактерія є вкрай токсичною для людини (ускладнює роботу печінки, нирок та інших органів) і воістину недоторканна - небезпечна вже при контакті зі шкірою. Особливо грізний цей вид для тендітних екосистем: він містить мало поживних речовин, але споживає при цьому багато енергії, тим самим завдаючи шкоди всім вищим ланкам харчового ланцюга.



Eriocheir sinensis, як і гребневик, подорожує з кораблями. Його батьківщина - узбережжя Жовтого моря, але краб розселяється по всьому світу. В Україні він дістався до Чорного моря. Дорослі особини живуть в прісних водах, а розмножуватися йдуть в море, завойовуючи величезні акваторії. Інтервент вибагливий у їжі (йому до смаку ікра лососевих) і до того ж заразний (волохаторукий - рознощик рачої чуми). Врятувати може промисловий вилов крабів: м'ясо цих крабів в Китаї вважають делікатесом.



Черепашки Rapana venosa Valenciennes - улюблений сувенір відпочиваючих на Чорному і Азовському морях, однак опинився там цей хижий молюск незаконно. Він прибув з Японського моря (за однією з версій, на днищах торпедних катерів після війни) і відмінно влаштувався, так як ворогів (на кшталт морської зірки) у нього не знайшлося. У Чорному морі рапани зжерли майже всю популяцію місцевих мідій і устриць, які колись становили славу курортних ресторанів. Втішає лише те, що й сам хижий молюск виявився досить смачним: його добувають в промислових обсягах і подають на шпажці.



Свій тріумфальний хід по нашій країні ця риба (Perccottus glnii) почала з Далекого Сходу. У природі ротани живуть в басейні річок, але живучість і плодючість дозволили їм освоїти також стариці, мілководдя озер і ставки, де не живуть інші хижаки. Риби невибагливі: їдять мальків риб (включаючи і своїх власних), великих безхребетних, амфібій. На думку вчених, цей хижак успішно пригнічує більшу частину інших видів. При цьому не боїться ні пересихання, ні промерзання водойми.



Цей пліснявий грибок (Ophiostoma novo-ulmi) звів нанівець вікові в'язові ліси від Атлантики до Уралу. Проникла ця біляста цвіль до нас з Південно-Східної Азії: її помітили в Нідерландах на початку ХХ століття, тому хворобу, яку вона викликає, називають "голландською". Грибок виділяє токсин, що викликає в'янення і загибель дерев. У великих в'язів "голландська хвороба" набуває хронічної форми: рослини вмирають за 8-10 років. А гостра форма знищує дерева за кілька днів.



Heracleum sosnowskyi - трав'яниста рослина родом зі скель Кавказу. Там борщівник особливо не виділявся, проте в 1947-му його завезли на рівнину, щоб вирощувати на корм худобі. Сьогодні зарості борщівника займають мало не кожну покинуту ріллю України. Ні перепон, ні конкурентів зелений монстр не знає: вимахує до 5 метрів; речовини в його листі, стеблах і кореневищах пригнічують проростання інших рослин, а сік викликає хімічні опіки на шкірі людини.

---

© знайдено в мережі