Історія розвитку шахових фігур

Шахові фігури не завжди ходили звичним нам способом. Так ферзь спочатку був вкрай слабкою фігурою, а слон міг перестрибувати тільки через одне поле по діагоналі...




Король - це монарх; в Індії він раджа, в Персії - шах, у Франції - король. Король - найголовніша фігура на дошці, хоча б тому, що його втрата означає програш партії. Той факт, що король є найважливішою фігурою, не означає, що це найсильніша фігура. Він не може перестрибувати через інші фігури (як це робить кінь), і не може бути принесений в жертву.

Король завжди ходив точно так само, як він ходить сьогодні, за винятком рокіровки - перестановки король-тура, - яку було введено приблизно в XIII столітті. Король може переміщатися на одну клітинку в будь-якому напрямку, чи то по горизонталі, вертикалі або діагоналі, як вперед, так і назад.




В індійській грі чатуранга, що існувала понад 1400 років тому, ферзь був найслабшою фігурою, діапазон дії якої поширювався на найближчі чотири клітинки по діагоналі від поля, на якому він розташовувався. У той час ця фігура називалася мантрі, що в перекладі означає радник короля. Коли гра проникла в Персію, то мантрі перетворився на ферязь (що означає мудрець). В Європі ця назва ніде не перекладалася дослівно. З самого початку фігура називалася пані (в англійській мові Lady, в іспанській - Dama). Європейці вважали, що для короля цілком природно мати дружину, і тому в багатьох країнах пані стала називатися королевою.

Приблизно в 1475 році сфера дії ферзя розширилася, перетворивши його в найсильнішу фігуру на дошці. Італійці описували її епітетом furioso, а нову гру визначали словами scacchi alia rabioso (скажені шахи), що не має нічого спільного з душевним станом шахістів!

Спільно з об'єднаними силами слона і тури ферзь може контролювати вражаюче число полів. За один хід ферзь може піти на будь-яку відстань по горизонталі, вертикалі чи діагоналі. Він може рухатися назад, але не може перестрибувати через інші фігури.




Аж до XV століття, коли ферзь став найсильнішою фігурою, бал на дошці правила тура. Ця фігура була настільки важливою, що гравець, який атакував її, повинен був попереджати противника словами "Шах турі".

Хоча сила тури не змінювалася протягом всієї історії шахів, її назва піддавалася різним змінам. Її початкова назва була ратха (що на санскриті означає колісниця), а в Європу вона потрапила під арабською назвою рукх. Італійці використовували співзвучне слово Рокко, що означає вежа. Так як Рокко - це маленька вежа, то західні європейці пішли двома шляхами: вони стали або використовувати переклад слова вежа на їхню мову (tour французькою), або використовували слово, співзвучне італійському Рокко (Rook англійською). Таким чином, незважаючи на те, що колісниця трохи і нагадує вежу на колесах, сучасна англійська назва (Rook) сформувалася в результаті випадкової подібності звучання арабського і італійського слів і зв'язку між вежами і королями.

Тура - одна з найсильніших шахових фігур. Вона може пересуватися на одне і більш полів по горизонталі і вертикалі. Як і більшість інших фігур, вона не вміє перестрибувати через ворожі або свої фігури, але може рухатися вперед, назад і вбік. По діагоналі вона не ходить.

У старовинних індійських шахах тура мала вигляд колісниці - по аналогії з бойовою одиницею, яка на величезній швидкості прориває шеренги противника.




Попередником сучасної фігури, яку в Англії називають єпископ (Bishop), слона був філ або аль-філ (що означає слон). Ця фігура була значно слабшою за її нинішнього аналога, так як могла перестрибувати тільки через одне поле по діагоналі.

Європейцям, які ніколи не бачили слонів, було важко знайти місце цій тварині при дворі короля. Згодом цю фігуру стали називати в Італії alfiere (що означає прапороносець), в Німеччині Laufer (що означає бігун). У Франції стилізоване зображення слона з індійських шахів було прийнято за ковпак придворного блазня, тому фігура стала називатися Fou (що означає блазень). В Англії фігура нагадувала головний убір єпископа, що добре вписувалося в тодішню структуру влади: король, королева і церква.

Слон вважається фігурою, за силою приблизно рівною коню, хоча багато авторів, що пишуть про шахи, віддають невелику перевагу слону. До кінця XV століття слон втратив вміння стрибати через поле, зате набув здатності на переміщення по діагоналі на будь-яку відстань і в будь-якому напрямку. Так само, як тура, король і ферзь, слон не може перестрибувати через фігури.

Слабкістю слона є те, що його пересування протягом всієї партії обмежене полями одного кольору. Це обмеження шкодить його ефективності, але два слони, діючи у зв'язці, можуть розсікти позицію противника як ножицями. Їхня команда дуже сильна.




Кінь не змінювався протягом 1400 років, змінювалися лише його форми, а його пересування по дошці залишаються такими ж, як в момент винаходу шахів. Конем цю фігуру називали перси, індуси і араби, і так як його легко розпізнавали європейці, то в багатьох країнах за ним збереглася ця назва. В інших країнах, включаючи Англію і Францію, кінь отримав вершника і перетворився в лицаря, ставши в один ряд з королем, королевою і єпископом.

З усіх фігур у коня найбільш незвичайний спосіб пересування. Він йде дві клітинки по вертикалі, потім одну по горизонталі, або дві клітини по горизонталі і одну по вертикалі. У підсумку виходить незвичайний Г-подібний маршрут. Кінь може рухатися назад, і він є єдиною фігурою, якій дозволено перестрибувати через інших воїнів.




Пішаки - найслабші учасники битви. Вони прокладають дорогу для більш сильних фігур і часто жертвують собою заради слави своєї армії. Оригінальна назва пішака на санскриті - падаті. Порівнявши це слово з латинським словом, що позначає ногу, pedis, стає ясно, чому пішака часто порівнюють з солдатом-піхотинцем. Дійсно, арабська назва пішака байдак означає саме це.

З найперших днів існування шахів у пішаків один і той же основний спосіб пересування: на одне поле вперед за один хід. Це єдина фігура, яка не може рухатися назад, а також єдина, що бере фігуру суперника відмінним від свого руху способом. Пішак робить взяття, переміщаючись на одне поле по діагоналі. Помістивши свого пішака або фігуру безпосередньо перед ворожим пішаком, можна паралізувати його.

Коли в епоху Відродження шахи стали більш динамічними, пішаки отримали два нових додаткових рухи. Перше - взяття на проході: якщо пішак ще не зробив жодного ходу в партії, то тепер у нього є можливість піти на одне або два поля вперед. Але брати на два поля по діагоналі він не може.

Перетворення пішака: друга зміна має значно глибше значення. Пішак може здаватися незначним, але тепер він далеко не безсилий! Як гусениця, пішак мріє про метаморфозу. Для цього йому тільки треба не поспішаючи пройти дошку до 8-ї горизонталі (до 1-ої для чорних) і він тут же перетворюється на будь-яку фігуру того ж кольору. Він може стати ферзем (звичайний вибір), конем, слоном або турою; він не може перетворитися на короля або залишитися пішаком. Теоретично можна мати на дошці дев'ять ферзів одночасно, якщо всі ваші вісім пішаків досягнуть останньої горизонталі!

Спочатку пішак міг перетворитися лише в слугу (первісний слабкий різновид ферзя). Після величезного збільшення сили ферзя провід пішака став одним з ключових елементів стратегії в багатьох партіях.

---

© знайдено в мережі