9 куточків світу з неймовірними і цікавими жителями (фото)

У світі є чимало неймовірних поселень, де здається все незвичним та незрозумілим: звичаї, самі люди та їхні особливості. І складається враження, що мешканців там поєднує одна спільна таємниця. Завжди цікаво відкрити завісу і дізнатися подробиці.

Ми запрошуємо вас здійснити подорож дивовижними куточками нашої планети.

1. "Королівство для гномів" (Китай)

Незвичайним людям у світі доводиться нелегко. Але поблизу Куньміна вони мають казкове царство. Цей унікальний світ створив Чень Мінцзін. Він запропонував карликам з усієї країни, які зазнають поневірянь, переїхати сюди. Нині тут проживає близько 125 осіб віком від 19 до 48 років.



Одягаються жителі у яскраві костюми гномів, ангелів, ельфів, принцес та вартових. У них є будинки, схожі на дерева та гриби. А поряд — гуртожитки, де зручну сантехніку та меблі зробили для них на замовлення. Тут їм комфортно і ніхто не сміється з них.



А ще всі тут мають роботу. Вони дають вистави для туристів, проводять екскурсії. А у вихідні займаються домашніми справами, грають у покер, волейбол, ходять на безкоштовні курси з англійської мови.



Незважаючи на суперечки «великих людей» про їхнє поселення, самі карлики задоволені. Вони живуть у своєму затишному світі, де в них є будинок та робота, а ще створена для них інфраструктура зі школою, клінікою, магазинами, кафе та квітковою крамницею.

2. Індіанці піраха / Найщасливіше плем'я

Плем'я, що живе біля притоки Амазонки, називають найщасливішим. А вони... Навіть не вміють рахувати, зате у них є 2 числа - "кілька" і "багато", а ще 2 кольори - "світлий" і "темний". Не мають годинників і календарів, їдять 1-2 рази на день, а сплять час від часу по 20 хвилин, щоб "довгий сон не забрав сили".



У них лише 3 ступеня спорідненості: дитина, батько/мати та брат/сестра. Тут немає повчань та ієрархії, але ніхто не краде та не вбиває.

Вони не мають власності та забобонів, їх не переконали проповіді Деніела Еверетта. Навпаки, він прийняв їхню думку, а їхня мова з 3 голосними і 7 приголосними перевернула його знання як лінгвіста.



Піраха щасливі, співають ночами і вірять, що сни та реальність однаково важливі. Раз на 7 років вони змінюють свої імена, пам'ятають назви та властивості тисячі рослин та тварин. А їхні діти граються не з іграшками, а з деревами, квітами, собаками та лісовими тваринами.

3. Ікарія / Острів довгожителів

Кожен третій житель Ікарії доживає до 90 років. А двоє інших живуть до 100 років. Секрет криється в райській природі острова в Егейському морі, 8 цілющих джерелах, а також у малій пристосованості для натовпів туристів. Але самота нікому не загрожує, адже тут дружно живуть свої роки 10 тис. оптимістів.



Тут лише з чуток знають про хворобу Альцгеймера та «вікові недуги». А ще сюди зі США приїхав помирати Стаматіс Мораїтіс (див. фото нижче) — лікарі сказали, що йому лишилося жити 9 місяців. Грек Мораїтіс повернувся на батьківщину із сім'єю у 1976 році і щасливо прожив ще 37 років.




На Ікарії люди не поспішають, працюють у міру сил, ходять гірськими стежками, їдять фрукти зі своїх садів. Люблять оливкову олію, хліб на заквасці, козяче молоко та трав'яний чай. А ввечері — веселі посиденьки з сусідами за глечиком вина.

Коли одну іменинницю, яка відсвяткувала 101 рік, запитали, в чому ж секрет, вона пожартувала: «Та ми просто тут забуваємо вмирати!»

4. Кандіду-Годой / «Земля близнюків»

Абсолютний лідер з народження близнюків - Кандіду-Годой у Бразилії. Тут у одному районі у 80 сім'ях 44 пари близнюків. Більшість мешканців родом з Німеччини – вони почали переїжджати сюди ще під час Першої світової війни. На початку 1990-х років стало відомо про феномен і з різних країн приїхали журналісти. Місцевій владі це сподобалося, вони назвали місто «Землею близнюків», відкрили виставку в музеї та встановили статую «Джерело родючості».



Вчені висували різні версії походження феномену, серед яких особлива вода, ізоляція регіону, а також генетичні експерименти нацистського професора Йозефа Менгеле. Жителі кажуть, що він кочував цими місцями під виглядом ветеринара. І саме в цей час було помічено перший сплеск народження близнюків.



До слова, вчителям тут доводиться нелегко, оскільки учні-близнюки часто хитрують, відповідаючи один одного на уроках.

5. Плем'я вадома - "люди-страуси"

У цьому племені спостерігається генетична аномалія ступні – ектродактилія. Через відсутність 3 середніх пальців на нозі цих людей прозвали «страусоногими». Вчені впевнені, що причиною явища є давні закони, які забороняють шлюби за межами племені.



Один із батьків сімейств, у якого 2 дитини – п'ятипалі, а 3 – двопалі, згадує: «У дитинстві я не здавався собі незвичним. Мама і багато одноплемінників теж були двопалими. А незручностей ніколи не відчував: був активним і часто ходив пішки до Франсістауна».

6. Аміші / Життя поза часом

Аміші - протестанти-пацифісти. Засновник їхньої громади Якоб Амман виступив за обмеження контактів із зовнішнім світом. Але Людовік XIV почав гоніння проти «некатоликів», і аміші вирушили за океан, у Новий Світ.



Нині таких поселень багато у США (Огайо, Пенсільванії та інших штатах), а також у Канаді (Онтаріо). Вони не беруть до рук зброю, не платять податки, не отримують допомоги від держави. А основні заняття – фермерство та ремісництво.



Аміші старого обряду дотримуються всіх правил: не водять авто, орють землю плугом, не користуються електрикою, телефоном та комп'ютером, замість холодильника у них — камера з льодом. А ось аміші нового обряду не відмовляються від комбайнів та телефонів.

У сім'ях зазвичай щонайменше 5 дітей. Всі жінки носять чіпці, їм заборонено фарбуватися, стригти волосся та носити прикраси. Чоловікам після весілля не можна голити бороду.



Діти навчаються до 8-го класу, а в 15 років настає період румспрингу. Підлітки можуть порушувати правила та їхати з поселення. Вони куштують алкоголь, цигарки, купують модні речі. Після цього 90% молоді вирішують залишитися в громаді та приймають хрещення.



У наші дні помітний великий інтерес до громади. З'явилися навіть реаліті-шоу про молодих амішів, які вирушили до Нью-Йорка, щоб пізнати життя. А американці, які втомилися від фастфуду, почали відвідувати аміш-ринки, де продають нешкідливі овочі та фрукти, варення, випічку та гарні вироби.

7. «Вільні художники» (село Арден, США)

У 1900 році двоє друзів - скульптор Френк Стівенс і архітектор Вілл Прайс - орендували землю в Делавері і заснували арт-поселення. Тут на охочих чекали безтурботне життя на природі, незалежна праця, а також один-єдиний податок — на землю.



Волелюбна ідея захопила художників, музикантів та письменників. І «комуна мистецтв» розвивалася, займаючись продажем виробів. Жителі Ардену вважають себе послідовниками джорджизму: кожна людина особисто володіє створеним продуктом, а природні блага належать усім.



Село стало куточком радості. Сюди їдуть туристи, щоб відвідати ярмарки та фестивалі, купити оригінальні твори арденівців та помилуватися будинками у стилі англійського Середньовіччя.

8. Хогвей / «Шоу Трумана» для турботи про людей похилого віку

У затишному «селі» є будинки, магазини, кафе та фонтан на площі. Однак, його жителі — це пацієнти гуманної клініки для людей, які страждають на деменцію (старече недоумство). За оцінкою вчених, до 2030 року вже 65 млн. осіб можуть мати цей діагноз.



А мешканці Хогвея зовсім не відчувають своєї недуги та самотності. У кожній квартирі-палаті живе 5–6 осіб, про які піклується персонал, який маскується під продавців, перукарів та інших працівників.



Все організовано так, щоб люди похилого віку не виходили за межі села. Але ніде немає лікарів у білих халатах. «Мета в нас одна: дати цим людям похилого віку все, щоб вони жили звичайним життям».



Окрім прогулянок та покупок жителі Хогвея можуть кататися на велосипедах, відвідувати клуби зі своїх хобі: музика, живопис, садівництво, кулінарія. А ще є працетерапія: допомога у пранні, готуванні чи догляд за кимось.



Палати стилізовані під звичайні кімнати з дотриманням стилю тих років, коли короткострокова пам'ять цих людей перестала діяти — інтер'єр 70-х, 90-х та ін

Чудовий проект має багато критиків. Але ті, хто думає насамперед про людей, відразу зауважують, що мешканці люблять своє «село». У них покращується апетит, вони охоче спілкуються, а ліків вживають менше.

9. Фінка Беллавіста / «Рай на деревах»

Історія «трихауз-поселення» у Коста-Ріці дуже цікава. Якось молодята Еріка та Метт Хоган купили 600 акрів джунглів, яким загрожувала вирубка. Вони почали будувати будинок на лісових велетнях. І тоді до них приєдналися однодумці, які люблять життя на природі.



Так за 10 років неподалік Тихого океану з'явилося екоселище. Тут користуються сонячними батареями та мережею безвуглецевої електрики, збирають джерельну та дощову воду, вирощують овочі та фрукти, а відходи йдуть на біопереробку. Всі нові поселенці отримують керівництво про ресурси та улаштування шляхів.



Будинки тут, за словами Еріки, «різні, як сніжинки», а з вікон відкривається чарівна панорама. Замість громадського транспорту використовують напнуті канати. Чимало власників будинків на деревах здають житло в оренду. Мандрівники можуть знайти затишну кімнатку і комфортабельний номер. А ще є їдальня та Wi-Fi.



До речі, люди на деревах викликають неабияку цікавість у представників фауни. «Чим більше людей і шуму, тим більше збирається птахів та тварин».



Метт і Еріка кажуть: «Створюючи це місце, ми слідували поклику серця, а не інвесторів. І наша „первісна“ ідея надихнула інших».

---

© знайдено в мережі