5 видів тварин, які вимерли через поведінку людей

Втрата біорізноманіття є однією з найгостріших екологічних проблем сучасності, і багато видів тварин зазнали вимирання через безвідповідальну поведінку людей. Зокрема, такі види як додо, стеллерова морська корова, мандрівний голуб, євразійський тур, безкрила гагарка та шерстистий мамонт, стали жертвами полювання, руйнування середовища існування та інвазії чужорідних видів. У цій статті ми розглянемо історії шести видів тварин, які зникли назавжди через людське втручання, і з'ясуємо, що кожен з нас може зробити для захисту решти мешканців нашої планети.

Додо (дронт) - Raphus cucullatus

"Мертвісінький як дронт". Точно. Ці птахи, з гніздами на землі, колись жили на острові Маврикій в Індійському океані. Завбільшки з індиків, дронти важили близько 23 кг, мали сіро-блакитне оперення та велику голову.

Природних хижаків у них не було, і португальські моряки, які виявили їх близько 1507 року, їх не налякали. Ці та наступні моряки швидко знищили популяцію дронтів як легкого джерела свіжого м'яса для своїх подорожей. Пізніше заселення острова мавпами, свиньми та пацюками виявилося катастрофічним для птахів, оскільки ссавці ласували їхніми легко доступними яйцями. Останній дронт був убитий у 1681 році. На жаль, існує дуже мало наукових описів чи музейних експонатів пов'язаних з цими птахами.

Стеллерова морська корова — Hydrodamalis gigas

Морські корови Стеллера, відкриті 1741 року німецьким натуралістом Георгом У. Стеллером, колись мешкали в прибережних районах Командорських островів у Беринговому морі. Набагато більші за сучасних ламантинів та дюгонів, морські корови Стеллера досягали в довжину 9–10 метрів і важили близько 10 тонн.

Ці потужні спокійні тварини плавали на поверхні прибережних вод, але, на жаль, не могли занурюватися під воду. Це робило їх легкою мішенню для гарпунів мисливців на тюленів, котрі цінували їх як джерело м'яса у далеких морських подорожах. Вбивство часто було марнотратним, і цей вид був винищений до 1768 року, менш ніж через 30 років після того, як він був вперше виявлений. Сьогодні екземплярів, що збереглися, не існує.

Мандрівний голуб — Ectopistes migratorius

Колись славний своїми величезними мігруючими зграями, які затемняли небо протягом кількох днів, мандрівний голуб був винищений на початку 1900-х років. Мільярди цих зграйних птахів колись населяли східну частину Північної Америки і зовні були схожі на жалобного голуба. У міру того, як американські поселенці просувалися на захід, мандрівних голубів щороку вбивали мільйонами заради м'яса і відправляли в залізничних вагонах для продажу на міських ринках.

Мисливці часто робили набіги на їхнє гніздування і знищували цілі колонії за один сезон розмноження. З 1870 року занепад виду став стрімким, і було зроблено кілька невдалих спроб розведення птахів у неволі. Останній відомий мандрівний голуб на ім'я Марта помер 1 вересня 1914 року в зоопарку Цинциннаті в Огайо.

Євразійські тури - Bos primigenius primigenius

Один з предків сучасної великої рогатої худоби, євразійський тур, був великим диким биком, який колись блукав степами Європи, Сибіру та Центральної Азії.

Євразійські тури висотою в загривку 1,8 метра, з великими, загнутими вперед рогами були відомі своїм агресивним темпераментом і використовувалися заради публічних видовищ в боях на давньоримських аренах.

На євразійських турів активно полювали, і вони поступово вимерли в багатьох районах по всьому їх ареалу. До 13 століття їхня популяція скоротилася настільки, що право полювати на них було обмежено дворянами та королівськими сім'ями у Східній Європі. У 1564 році єгері (лісники) зареєстрували лише 38 тварин під час королівського обстеження, а останній відомий євразійський тур, самка, померла у Польщі у 1627 році природною смертю.

Безкрила гагарка - Pinguinus impennis

Безкрила гагарка була нелітаючим морським птахом, який гніздився колоніями на скелястих островах у Північній Атлантиці, а саме на Сент-Кільді, Фарерських островах, Ісландії та острові Фанк біля Ньюфаундленду.

Птахи були приблизно 75 см завдовжки і мали короткі крила, які використовувалися для підводного плавання. Абсолютно беззахисні Безкрилі гагарки були вбиті мисливцями заради їжі та наживки, особливо на початку 1800-х років. Величезна кількість птахів була спіймана моряками, які часто заганяли птахів на дошки і вбивали їх на шляху у трюм корабля. Останніх відомих екземплярів було вбито в червні 1844 року на острові Елдей в Ісландії для музейної колекції.

Шерстистий мамонт - Mammuthus primigenius

Завдяки великій кількості заморожених туш, що добре збереглися в Сибіру, ​​шерстистий мамонт є найвідомішим з усіх видів мамонтів. Ці масивні тварини вимерли близько 7500 років тому після закінчення останнього льодовикового періоду.

Хоча зміна клімату безперечно відіграла значну роль у їхньому зникненні, недавні дослідження показують, що люди, можливо, також були рушійною силою їхньої загибелі або, принаймні, кінцевою причиною. Екстенсивне полювання та потепління клімату — смертельна комбінація, і, здається, навіть могутній мамонт не зміг встояти перед людським апетитом у мінливому світі.

---

© знайдено в мережі