Чому павич кричить і розкриває «хвіст» (відео)

Павич зі своїм пишним оперенням є одним з найпрекрасніших птахів на планеті - до тих пір, поки не почне видавати звуки. Різкий голос павича у поєднанні з красою його пір'я зіграли велику роль у долі цього птаха.

Звичайний, або індійський павич (Pavo cristatus Linnaeus) - найпоширеніший вид павичів. Він не ділиться на підвиди, однак має цілий ряд колірних варіацій. Самки павича порівняно непоказні, тоді як характерною ознакою самця є яскраве пір'я, яке помилково приймають за хвіст. Гігантське барвисте віяло, яке распушує павич, складається з близько 200 пір'їн, які прикривають справжній хвіст. А цей орган у павичів, навпаки, зовсім невиразний, невеликий в розмірах і складається всього лише з 20 пір'їн.



Протягом сторіч людина тримала павичів як декоративну птицю. Але до початку XX століття в Європі ця мода зійшла нанівець: неприємний голос, в поєднанні зі збитками у садах, не виправдовували задоволення від споглядання. Зараз цю птицю в напівсвійському стані можна зустріти в Індії; в дикій природі він поширений в цій країні, а також в Пакистані і Шрі-Ланці.

Тривалість життя павичів становить близько 20 років. До півтора року самки і самці виглядають однаково, але потім у чоловічих особин починає розростатися верхнє криюче пір'я, повністю формуючись до трьох років. Розпушуючи їх, самці привертають самок. Різкий "нявкаючий» голос павича також є частиною шлюбних ігор: він знаменує початок битви за вподобану жіночу особину. Втім, обидва ці ритуалу є формальністю. Павичі полігамні: кожен самець живе з групою з 3-5 самок, а ті, у свою чергу, вільно відвідують партнерів з сусідніх «гаремів».

В Індії павич є національним і священним птахом. Його нявкаючий крик «мії-ау» тут «переводять» як «Мінх-ат», що означає «Дощ, йди!». Для посушливої країни це важливий заклик; насправді ж сезон розмноження павичів просто припадає на час, що передує сезону дощів.

---

© за матеріалами