Ви перебуваєте: Морс » Цікаве навколо » Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

4 138|

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

Жителі острова Північний Сентинель в Індійському морі з незапам'ятних часів ізольовані від зовнішнього світу: вони зустрічають стрілами всіх, хто намагається потрапити на острів, і живуть так, ніби надворі кам'яний вік. Остров'яни захищають свою самобутню культуру, яка обов'язково буде знищена, варто аборигенам Північного Сентинелю долучитися до благ цивілізації.

У XIX столітті на скелях кілька разів розбивалися кораблі. Екіпажі намагалися висадитися на берег, але тубільці проганяли їх стрілами. Одного разу в 1897 році до острова причалила поліція, яка гналася за збіглим каторжником. Поліцейські знайшли його в лісі з перерізаним горлом і потиканим стрілами тілом і поспішили звідтіля забратися.

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

Північний Сентинельський острів (ще його називають Північний Часовий) - невеликий, 72 кв. км, і живе там не більше 400 чоловік. У серпні 1981 року на мілину біля його берегів сів корабель «Прімроуз». Тубільці були налаштовані дуже агресивно, кидали в людей списи і стріляли з луків. На щастя, корабель був занадто далеко від берега і ніхто не постраждав. Екіпаж евакуювали вертольотом, а «Прімроуз» так і залишився стояти занедбаним.

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

Кілька разів вчені намагалися вступити з острів'янами в контакт: привозили дари, щосили посміхалися і вітально кланялися. Але тубільці виявляли лише презирливу байдужість або погрожували списами.

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

У 1991 році один індійський учений раптом зумів добитися уваги непохитних аборигенів. «Дорогою» до серця виявилися... червоні пластмасові відра. Протягом декількох років остров'яни забирали відра, залишені на березі, але спілкуватися відмовлялися і близько до вчених не підходили. З їхніх вигуків антропологи зрозуміли, що сентінельці розмовляють мовою, анітрохи не схожою на інші андаманські, і зробили висновок, що живуть вони ізольовано з незапам'ятних часів.

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

А потім навіть і це припинилося: сентінельці стали стріляти у вертольоти та кораблі з луків. У 2006 році сталася трагедія: вони вбили двох нещасних рибалок, чий човен занесло на острів негодою.

Офіційно острів управляється Індією, але уряд заявив, що не буде втручатися в життя остров'ян: нехай живуть, як хочуть. Їх навіть охороняють і не дозволяють туристам висаджуватися на берег. По-перше, небезпечно, а по-друге - у тубільців немає імунітету проти наших хвороб і їх може вбити простий нежить.

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

Хоча аборигени ні краплі не цікавляться зовнішнім світом, вони не перестають збурювати нашу уяву. У них є своя сторінка в Фейсбуці і купа сайтів, про які вони не підозрюють. Якби їм хтось розповів, вони б, напевно, запитали: е-е-е, навіщо все це?

Жителі цього острова нікого не пускають на свою землю ось вже тисячі років

Час там ніби завмер в якомусь далекому-далекому минулому, коли люди вірили, що в деревах і каменях живуть боги. Як це взагалі - жити так, немов ніхто і ніколи не винаходив атомну бомбу та інтернет?

Сподобалася стаття? Підтримай «Морс»!
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914



© за матеріалами