Стадний інстинкт. Експеримент

У 1961 році американський професор Аш зібрав в одній кімнаті сім чоловік. Їм оголосили про те, що над ними проведуть дослід по сприйняттю дійсності. Насправді піддослідний був лише один. Решта шість чоловік були помічниками професора, чиєю метою було введення в оману справжнього учасника експерименту.

На стіні були намальовані дві лінії довжиною в двадцять п'ять і тридцять сантиметрів. Лінії були паралельними, тому те, що лінія в тридцять сантиметрів довша за іншу, було очевидно. Професор Аш задавав питання кожному з присутніх, і шість його асистентів в єдиному пориві відповідали, що лінія в двадцять п'ять сантиметрів довша за іншу лінію. У 60% випадків істинний піддослідний також говорив, що лінія в двадцять п'ять сантиметрів найдовша. Якщо він казав, що лінія в тридцять сантиметрів є довшою, шість помічників професора починали знущатися над ним, і під їхнім спільним тиском в 30% випадків випробуваний в кінці кінців приєднувався до думки більшості. Дослід проводився над студентами і викладачами (люди не легковірні), і з'ясувалося, що дев'ять чоловік з десяти вдалося переконати в тому, що лінія в двадцять п'ять сантиметрів довша за лінію в тридцять сантиметрів.

Дивовижна річ, навіть після того, як випробуваним пояснювали сенс експерименту і роль в ньому шести асистентів, 10% з них продовжували стверджувати, що лінія в двадцять п'ять сантиметрів найдовша.

Ті ж, хто визнавав свою помилку, знаходили собі масу вибачень на зразок проблем із зором або невдало обраного кута спостереження.

---

© за матеріалами