Ви перебуваєте: Морс » Музика » «Нам Пощастить». Прем'єра нового треку ТНМК & Тартак & Діана Месс

2 694|

«Нам Пощастить». Прем'єра нового треку ТНМК & Тартак & Діана Месс

«Нам Пощастить». Прем'єра нового треку ТНМК & Тартак & Діана Месс


"Нам Пощастить" - це пісня про велике кохання, що сильніше за всі негаразди, за всі біди. І, коли любов, як оберіг, як талісман, захищає, можна впевнено сказати: "Все пройде, а ми залишимось. Нам Пощастить!".

Тартак, ТНМК та Діана Месс присвятили трек Андрію Лободі, який був лідером гурту "Хорта" і написав цю пісню. Андрій помер від тяжкої хвороби в січні 2015.
Соліст Хорти не встиг записати трек, як планувалось, в цьому складі, тому друзі музиканта зробили це без нього, але на його честь.




Текст пісні

Що б не відбулось, не плач, так влаштовані люди,
На жаль, по-іншому не буде, все пройде, не плач...
Просто пробач, повір, час їх засудить,
А люди - це лише люди, кожен з нас своє обирає.
Хтось образу ковтає разом із медовухою,
А інші чують душею за завірюхою,
І їм не потрібні ні трава, ні горілка,
Як в порожній електричці заплаче сопілка.
І ця сопілка пам'ятає всіх, хто не зміг повернутись,
Вони знають шлях хвилі, щоб берега доторкнутись,
Вони чують як вітер колисає кульбабки
І знають, де і як треба ставити крапки.
Вони не мають ніякого "над" привілею,
Вони просто володіють живою душею,
Вони допоможуть, якщо болить,
І щиро вірять:
Нам пощастить!


Приспів:
І знов час вітряним птахом,
Крилом в небі над дахом,
Бувай, чекай!
Нехай дощем цілованою аркою,
Старою мольфаркою
Пішов у парк останній трамвай,
А ти знай, дома буде за троє,
Коли нас не двоє.
Та кожну прожиту мить серце болить...
Крізь засади й досади,
Гіркоту і зради воно шепотить:
Нам пощастить!

Друже, щось не дуже...
Схоже занедужав...
Січень запросив пірнути у свої калюжі,
Зараз все незвично, якось не туди,
Ми всі збирались жити вічно, писали про завжди!
Назавжди про любов - і пролетіли,
За хмарами нам сяяли примари,
Але у тих, хто запускав нас на орбіти,
Були свої резони: кому і скільки бути тут.
І позлітали, летючі, як тарілки,

То човгали ми на кумарі - Божі тварі,
І на цьому веселому сафарі:
То ми їх полювали, то полювали нас!
Але от би надали душі спробу пірнути знову,
І із утроби віддати ще булий запас тепла -
Мама, що тобі дала - собі нічого не лишити.
Шкода, що ті, хто йдуть
Лише і знають, як жити, жити!

Приспів.

Автор пісні: Андрій Лобода
Композитор: Ярослав Вільчик

Сподобалася стаття? Підтримай «Морс»!
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914



© за матеріалами