Чому Артур Конан Дойл зненавидів і вбив Шерлока Холмса?

«Воскресити» Холмса, дбайливо відправленого автором в Рейхенбахський водоспад, згідно з легендою, просила сама королева.


Шерлок Холмс і професор Моріарті на водоспаді Рейхенбах. Ілюстрація Сідні Пейджет до розповіді «Остання проблема», що з'явилася в журналі «Стренд» в грудні 1893 року.

«Мене нудить від одного його імені!», - в розпачі кричав знаменитий письменник, з дня народження якого 22 травня виповнюється 160 років. Як не дивно, подібної «честі» удостоївся той, хто прославив на весь світ колишнього лікаря, який став майстром слова - сищик Шерлок Холмс. Так-так, Конан Дойл ненавидів своє «дітище» всіма фібрами душі. Але за що?


Допоміг заробити

А починалося все з того, що молодий лікар Артур Конан Дойл завзято мріяв відкрити лікарську практику. Містер Дойл був бакалавром медицини, але це звання не додавало йому жодного цента. У з'йомну квартиру, де лікар влаштував кабінет, пацієнти не рвалися. Містер Дойл відчайдушно потребував грошей.

У вільний від прийому пацієнтів час, якого було хоч відбавляй, лікар-невдаха вправлявся в словесних нарисах. В результаті з таких занять народився успішний детектив, який володіє дедуктивним методом - містер Шерлок Холмс. До речі, ім'я для свого персонажа автор взяв у знайомого колеги, який був більш успішним лікарем, ніж він сам.

Перечитавши перше оповідання «Етюд у багряних тонах», Конан Дойл подумав-подумав, та й відправив його у видавництво. Незабаром він отримав відповідь з похвалою і проханням надіслати продовження. Так успішний сищик Шерлок Холмс допоміг не сильно затребуваному лікарю Конан Дойлю підзаробити непогані гроші.

«Оперившись» і поправивши хиткий побут, містер Дойл вирішив, що він вже виріс з коротких штанців бульварного чтива, яким завжди вважав власні розповіді про сищика з Бейкер стріт, а його твори на історичну тему гідні слави набагато більшої, ніж здобув якийсь там Шерлок Холмс.

Але читачі були докорінно не згодні з автором. Вони просили все більше і більше оповідань про Холмса, а читати хоч і талановиті, але не такі хвацько закручені історичні сюжети люди не дуже прагнули. Це не просто злило Конан Дойла. Це доводило його до люті.


Довелося воскресити Шерлока

У 1891 році Конан Дойл задумав страшне. Про що в суворій секретності повідомив своїй матері в листі: «Я хочу вбити Холмса... звести його назавжди. Він забирає мій розум від кращих речей». Мама була в шоці від такої кровожерливості сина і парирувала йому: «Ні-ні! Ти не повинен так чинити!».

І ось в 1893 році вже маститий автор разом з дружиною, вирішивши відпочити від суєти, відправився в швейцарські Альпи. Відомо, що там він відвідав місцеву визначну пам'ятку - Рейхенбахський водоспад.

Повернувшись додому, письменник сів за робочий стіл. Незабаром було готове нове оповідання - «Остання справа Холмса», в якому великий сищик разом з професором Моріарті зникають у вирі бурхливого Рейхенбахського водоспаду.

А далі? Далі всі завмерли в очікуванні. Багато хто вірив, що Холмс живий, що автор працює над новим оповіданням, і він ось-ось вийде в друк.

Але ні. Дойл вирішив, що назавжди позбувся настирливого сищика, тому з радістю віддавав всі свої сили серйозним творам. Зрозумівши, що їхні надії не виправдалися, читачі перейшли до активних дій.

Хтось відмовився від підписки на журнал, в якому публікувався письменник - таких принципових виявилося близько двадцяти тисяч осіб. Хтось встав в пікет біля редакції з плакатами: «Даєш Холмса!», хтось надів на рукав траурну пов'язку, перебуваючи в жалобі за «передчасно загиблим» детективом. А хтось погрожував самому автору розправою, якщо він не поверне детективові життя.

Конан Дойл не збирався реагувати на ці випади. Щоб розвіятися (а заодно втекти з поля зору видавців, які, потрясаючи повними обурення листами і телеграмами читачів, вимагали від письменника продовження), він відправився на англо-бурську війну.

Але існує легенда, згідно з якою одного разу йому на квартиру передали лист з гербовою печаткою. Писала (якщо це, звичайно, правда) сама королева Вікторія. Вона, нібито, питала письменника, коли ж він все-таки порадує читача і конкретно одну дуже високопоставлену читачку і покаже всім, як саме Холмс врятувався з Рейхенбахського водоспаду.

Дойл намагався відписатися розповіддю про минуле життя сищика, випустивши у світ «Собаку Баскервілів». Але публіка продовжувала вимагати нових подвигів Шерлока Холмса. А спроба позбутися обридлих йому опусів про сищика втечею на черговий фронт - цього разу на Першу світову - успіхом не увінчалася: його заявка була відхилена урядом. А непогані гроші, які приносили йому розповіді про Холмса, потихеньку закінчувалися.

І тут дуже вдало один з журналів запропонував Конан Дойлу 45 тисяч доларів (великі на той час гроші) за 13 оповідань про Шерлока. Довелося погодитися.

Всього Конан Дойл написав 56 оповідань і 4 повісті за участю знаменитого сищика. Останній твір вийшов в 1927 році, а через три роки не стало самого автора.

Але і тут Шерлок Холмс виявився живішим за всіх живих. За статистикою, цей персонаж - один з найпопулярніших на планеті до цього дня. Він продовжує жити в художніх фільмах, йому поставлений не один пам'ятник, вигаданий персонаж навіть став почесним членом Королівського товариства хімії і завдяки йому Артур Конан Дойл досі вважається одним з найбільш читаних авторів на планеті.

Може, даремно він так недооцінював Холмса?

---

© знайдено в мережі