На висоті 2500 метрів альпіністи знайшли родину, яка ніколи не спілкувалася з навколишнім світом (фото) » «Морс»

Історія цієї родини, можливо, не унікальна, однак цікава. Лише уявіть: ці люди живуть в горах (на кордоні турецьких районів Тунджелі і Ерзінджан) на висоті 2 500 метрів. Навколо - ні душі.

На це сімейство в 2018 році натрапили альпіністи Ісмаїл Атеш і Хайдар Четінкая. Вони були дуже здивовані, побачивши побут людей і поспілкувавшись з ними. Ось що альпіністам розповів голова родини Хусейн Тешар, якому на той момент було рівно 80 років. Виявилося, що Хусейн все своє життя провів в цьому будинку. І його предки жили на цій горі, оселившись тут 300 років тому.

За словами чоловіка, за своєю дружиною рівно 50 років тому він відправився на «велику землю», а потім привів сюди. За 50 років у пари народилися 10 дітей. П'ятеро з них ось уже понад 30 років живуть далеко від сім'ї. Діти в пошуках кращого життя роз'їхалися містами. І весь цей час звісток від них не було. Зі старими залишилися п'ятеро дітей, найстаршому з них зараз близько 40 років.

Глава сімейства пасе худобу (у них є кілька овець і корова), зрідка спускається в найближче село, щоб добути борошно і найнеобхідніші в побуті речі. До села йти дуже далеко. На це йде доба. Невелике поселення, куди спускається Хусейн, теж розташоване в горах. Побут цього нечисленного хутірка чимось нагадує побут сім'ї Хусейна.

Решта дітей, які живуть з Хусейном, ніколи не спілкувалися зі своїми ровесниками, не ходили в школу, погано розмовляють турецькою мовою, переходячи на місцевий, дуже рідкісний діалект. Вони не знають, що в світі є країни, ніколи не тримали в руках грошей, не кажучи вже про телефони, електрику, водопровід та інші звичні нам речі.

Спочатку вони злякалися альпіністів, сховалися в будинку, але потім зрозуміли, що незнайомці не заподіють їм шкоди і зважилися поспілкуватися. Приїхавши альпіністи не залишили це питання невирішеним. Вони звернулися до влади з проханням допомогти родині, яка живе в жахливих умовах. І їм допомогли: відновили документи, людям похилого віку призначили пенсію, деяким членам сім'ї - допомогу інвалідам. Однак переїжджати куди-небудь вони навідріз відмовилися. До речі, їм також допомогли розшукати дітей, від яких не було дуже давно ніяких звісток. Всі вони непогано влаштувалися, завели сім'ї, працюють, деякі отримали гарну освіту.