Найпівденніше місто світу: як живуть люди в Антарктиді (фото)

McMurdo Station - поселення з населенням 1300 осіб в Антарктиці, яке також є портом, транспортним вузлом і дослідницьким центром. Всього ж в Антарктиці проживає 4400 чоловік (2009р)

Антарктика - це південна полярна область, що включає Антарктиду з прилеглими до неї островами і водами океанів, приблизно до 50º пд.ш.



Велика частина населення Антарктики - це вчені, які живуть на тимчасових і постійних станціях, всього ж станцій близько 90. В Антарктиді зафіксована рекордно низька температура на Землі -89,2°С. Найближча до Мак-Мердо велика земля - ​​Нова Зеландія, до неї 3500км.




Станція отримала свою назву через своє географічне розташування на протоці Мак-Мердо, названого на честь лейтенанта Арчібальда Мак-Мердо з HMS Terror. Під командуванням британського дослідника Джеймса Кларка Росса "Терор" вперше наніс цей район на карту в 1841 році.

Сполучені Штати офіційно відкрили свою першу станцію в Мак-Мердо 16 лютого 1956 року.




У наш час в Антарктиці заборонено використовувати ядерну енергію, через проблеми з експлуатацією реактора, однак з 1960 по 1972 рік в Мак-Мердо працювала єдина на материку АЕС. Реактор виробляв 1,8 МВт електроенергії. На зміну АЕС прийшли звичайні дизельні генератори потужністю 500 кіловат (670 к. с.). Вони живлять електроенергією станцію, а також забезпечують роботу опріснювальної установки.

Мак-Мердо - це сучасна наукова станція, що включає гавань, три аеродроми (два сезонних), вертодром і понад 100 будівель. Будинки будуються, як правило, яскравого кольору щоб подорожні точно помітили станцію серед безкрайніх льодів. Серед безлічі будівель тут знаходяться: гавань, злітно-посадкова смуга, вертолітний майданчик, ремонтна майстерня, гуртожитки, адміністративні установи, пожежне депо, електростанція, установка для дистиляції води, причал, магазини, клуби, склади, надземний водопровід, каналізація, телефон та лінії електропередач, міжконфесійна каплиця, науково-технічний центр Альберта П. Крарі.





Основна частина роботи станції - наука, але більшість жителів не вчені, а персонал, який здійснює логістику, будівництво і технічне обслуговування.

Згідно "Договором про Антарктику", підписаним 4 жовтня 1991 року, на материку заборонена будь-яка діяльність, пов'язана з мінеральними ресурсами, за винятком наукової.

Наукові водолазні роботи ведуться з 1989 року, під льодом було проведено 10 859 занурень. Для підтримки полярних водолазних операцій є барокамера.

Про роботу станції знято 2 великих фільми: документальний фільм Ентоні Пауелла 2013 року "Антарктида: рік на льоду" - він заснований на розповідях жителів, а також фільм Вернера Херцога 2007 року "Зустрічі на краю світу" - він розповідає про життя і культуру станції.




У суворих умовах найважливіше значення має надійне екіпірування. Одяг для працівників станції спеціально розробляють Canada Goose і The North Face. Незважаючи на основну сферу діяльності - науку, тут вистачає творчих людей. Вони організовують виставки, концерти та марафони.

Тут досліджується все: від зміни клімату до дикої природи Антарктики. Протягом останніх двох десятиліть відбувалися десятки тисяч полярних експедицій, Мак-Мердо виступає в якості останньої бази підтримки екстремальних дослідницьких місій.

Таке незвичайне місто не може не привернути туристів, для них організовуються цілі тури по Антарктиці, а в Мак-Мердо вони можуть і відпочити в барі, і побачити неповторну природу, і поспілкуватися з вченими.

Ціни за одну людину на 12 денний круїз на 2020 рік складають: 12 000 $ за стандартний номер і 22 000 за люкс.








Це місце захищене від холодних хвиль з внутрішніх районів Антарктиди Трансантарктичними горами, тому температура нижче -40° зустрічається рідко, у порівнянні з більш відкритими місцями. Найвища температура, яка будь-коли була зафіксована в Мак-Мердо, склала 10,8° C. Влітку сніг тане в достатній кількості, щоб дозволити рости рослинності, зокрема кільком видам мохів та лишайників.






На станції працює 2 банкомати, здійснюється показ 4 ТБ каналів, сигнал передається на станцію через супутниковий приймальний центр, працює 1 радіостанція.

Станція Мак-Мердо приймає як Інтернет, так і голосовий зв'язок через супутник з ретрансляцією в Сідней, Австралія. Супутникова антена забезпечує підключення до інтернету і голосовий зв'язок зі швидкістю 20 Мбіт/с. Голосовий зв'язок всередині станції здійснюється по FM-радіо.








На станцію регулярно приходять судна з вантажами. Вантажі можуть варіюватися від пошти, будівельних матеріалів, вантажівок, тракторів, сухих і заморожених продуктів харчування до наукових приладів. Додаткові припаси і персонал доставляються літаками на поблизьке поле Вільямс з Крайстчерча в Новій Зеландії.

В Мак-Мердо найпівденніша гавань в світі. Безліч позашляхових транспортних засобів перевозять людей і вантажі по території станції. Існує дорога від Мак-Мердо до новозеландської бази Скотта і Південного полюса, траверса південного полюса.









Недалеко від станції знаходиться найпівденніший діючий вулкан на Землі висотою 3794м. Постійна активність вулкана спостерігається з 1972 року. У кратері вулкана є унікальне лавове озеро.

Вулкан Еребус відкритий в 1841 році тією ж англійською експедицією під керівництвом полярного дослідника сера Джеймса Росса на кораблях «Еребус» і «Терор» (Тих самих кораблях, зниклих в ході експедиції Франкліна).

Вулкан Еребус є одним з найактивніших вулканів планети. З нього періодично відбуваються потужні викиди глибинних газів, в тому числі водню і метану. Мінімальна товщина озонового шару спостерігається над морем Росса, де розташований вулкан Еребус.

---

© за матеріалами