Соломія Крушельницька: українка, що підкорила світову оперу

Вона була голосом, який підкорив світ, і серцем, що назавжди залишилось українським. Соломія Крушельницька — жінка, що з маленького галицького села злетіла до найвищих вершин світової опери. Її ім’я знали в Ла Скала, Парижі та Відні, а її талант урятував навіть Пуччіні. Та ким була ця легенда поза сценою? І чому її велич десятиліттями замовчували? Дізнаймося історію життя співачки, яка стала гордістю України.

Народжена на теренах України, обожнювана у всьому світі.

Соломія Крушельницька народилася 1872 року в селі Білявинці, на Тернопільщині. У звичайній священицькій родині зростала дівчинка, яка невдовзі стане зіркою оперної сцени і залишить по собі слід в історії музики.

Змалку Соломія мала надзвичайний слух і голос. Її першим учителем була мама, яка співала народні пісні. Пізніше вона здобула освіту у Львові та вдосконалювала майстерність у Мілані — в самому серці оперного мистецтва.

Світова кар’єра, яка почалася зі Львова

Її дебют відбувся в Львівській опері у 1893 році. І вже за кілька років її голос лунав у Мілані, Парижі, Відні, Неаполі, Петербурзі, Буенос-Айресі, Каїрі.



Крушельницька виконувала головні партії в операх Вагнера, Верді, Пуччіні, Бізе. Вона знала 8 мов, володіла багатьма вокальними стилями і була відома своєю вимогливістю до якості постановки.

Мадам Баттерфляй — врятована українкою

1904 року в Ла Скала відбулася прем’єра нової опери Пуччіні «Мадам Баттерфляй» — і вона провалилася. Глядачі освистали її.

Але Пуччіні не здався. Він зробив нову редакцію і довірив головну партію Соломії Крушельницькій.

Друга прем’єра, в Брешії, стала тріумфом. Глядачі аплодували 30 хвилин. Крушельницька вивела оперу на світовий рівень. Пуччіні з вдячністю подарував їй фото з написом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

Життя після сцени і останні роки

У 1920-х Соломія завершила сценічну кар’єру і присвятила себе педагогіці. Після смерті чоловіка — італійського адвоката Чезаре Річчоні — вона повернулася до Львова.

У радянські часи її ім’я було фактично заборонене. Вона жила скромно, навчала молодь вокалу, і померла 1952 року — практично забута державою, але незабута народом.

---

© знайдено в мережі