Бензин не потрібен: УАЗ з Білорусі працює на дровах, витрачаючи 20 кг на 100 км (фото)

Сучасні технології, екологічна чистота, гібридні і електронні двигуни. А ось і УАЗ на дровах. Саме такий автомобіль було недавно помічено поблизу білоруського Бресту.

Ця машина може їздити без традиційного палива всюди, де є, що горить. Проблеми у такого УАЗика можуть з'явитися хіба, що в пустелі. Однак про все по порядку.



Історія створення

Власник автомобіля Сергій розповів, що ідея незвичайного двигуна прийшла до нього завдяки захопленню історією. За його словами, подібні газогенератори раніше були піком технологій. Сучасна історія газогенераторів почалася в 1919 році.

Його винахідником (в нинішньому вигляді) став Георг Імберт, який створив подібну установку, повернувшись з Першої світової війни. Працював його двигун на деревному вугіллі.

Згодом Імберт заснував свою компанію, яка називалася Imbert Generatoren GmbH. У 30-ті роки минулого століття газогенератори його виробництва ставилися на вантажівки і легкові автомобілі Opel і Mercedes.

У роки Другої світової війни винахідник навіть примудрився поставити свою установку на танк, правда, широкого поширення такі двигуни не отримали.

Описувана технологія набула широкого поширення не тільки в Німеччині, але і в Радянському Союзі. У 20-40 роки XX століття в СРСР активно використовувалися вантажівки на твердому паливі. Серійно такі двигуни отримували АМО, ЗІС-21 і Урал-ЗІС. Використовувалися такі авто і в роки Великої Вітчизняної війни.



Витіснені газові генератори були тільки в 50-60 роки, коли почалася дійсно масовий видобуток вуглеводнів. Силові установки знімали з машин і з виробництва, відправляли на металобрухт і викидали.

Цікаво, що сьогодні в деяких країнах стали повертатися до подібних авто. Наприклад, в Швеції водіїв машин на твердому паливі навіть заохочують державними субсидіями.


Білоруський проект

В одному брестському музеї досі стоїть цілком справний ЗІС-5. І ось майстру з друзями прийшла ідея зробити щось подібне для власних потреб.

Грунтовно вивчивши «дідуся» Сергій вирішив майже повністю скопіювати оригінальну конструкцію двигуна і поставити його на повнопривідний автомобіль. Ідеальним кандидатом для пересадки став УАЗ. Цікаво, що умілець зібрав генератор своїми руками за технологіями 30-х років минулого століття. Для цього довелося перечитати не одну книгу!




Як працює машина

Основним паливом для газогенераторної силової установки служать невеликого розміру дерев'яні поліна. За словами творця, горить в топці навіть сира деревина, з показником вологості до 60 відсотків.



На 100 км шляху автомобіль споживає близько 20 кг дров. Це один мішок полін. Сергій тримає завжди два таких мішки за заднім сидінням. Підкидати дрова в піч не потрібно. Заправляється вона один раз і до упору. Також в машині доводиться тримати про всяк випадок сокиру. Творець жартує, що топити можна навіть шишками з лісу, та й взагалі всім, що горить.



При всьому при цьому машина не пихкає під час їзди, як паровоз. Єдиним «але» є те, що після заправки слід почекати 5-10 хвилин, поки піде газ. Спочатку він потрапляє в фільтр грубої очистки, який закінчується спеціальною банкою. Вона потрібна для осідання сажі. Потім газ проходить по системі охолодження труб.



«Брудний» газ пускати в двигун не можна, так як в такому випадку, всі деталі дуже швидко покриються неприємним нальотом. Це може добряче знизити їх ресурс. В якості фільтра Сергій використовує просту тирсу. Міняти її доводиться кожні 2 тисячі км пробігу.



За подачу газу відповідає спеціальний важіль, він розміщений в салоні. У плані комфорту такий УАЗ зовсім не радує, проте це все - витрати унікального двигуна. Вже після години їзди на такому авто, одяг буде пахнути вогнем.



Що стосується безпеки, то, за словами самого автора, ризик займання машини нижчий, ніж у автомобілів, що їздять на бензині. З офіційною реєстрацією подібного авто в Республіці Білорусь ніяких проблем немає. Техогляд також успішно пройдено.

---

© за матеріалами