1| Учора, 20:09
Перший інтернет-черв’як: 6000 комп’ютерів через одну помилку в коді
1988 рік. Інтернет ще молодий, а про масштабні кібератаки ніхто навіть не думає. І раптом один 23-річний програміст запускає програму, яка за лічені години починає копіювати себе на тисячі комп’ютерів по всій мережі. Він не збирався знищувати інтернет — але одна помилка в коді паралізувала близько 10% усієї мережі. Так світ отримав свій перший великий інтернет-черв’як, а кібербезпека після цього вже ніколи не була такою, як раніше.
У 1988 році 23-річний американський програміст Роберт Таппан Морріс вирішив прощупати межі інтернету — і випадково створив черв’яка, небезпечнішого за Шай-Хулуда з «Дюни».
Морріс написав програму, яка передавалася мережею і самостійно створювала свої копії. За найпоширенішою версією, програміст хотів перевірити, наскільки далеко його творіння зможе проникнути в інтернет. Адвокати Морріса пізніше стверджували, що він прагнув лише продемонструвати вразливості мережевих систем.
Злого умислу в діях Морріса, за різними версіями подій, не було. Але через помилку в коді його черв’як запускав дедалі нові й нові копії самого себе. Комп’ютери перевантажувалися і просто переставали працювати.
Світ зіткнувся з таким явищем уперше: до цього моменту подібне шкідливе програмне забезпечення ще не виходило у глобальну мережу.
Усього за одну добу черв’як заразив близько 6000 комп’ютерів — приблизно 10% усього інтернету того часу.
Серед постраждалих опинилися Гарвард, Принстон, Стенфорд, NASA та Національна лабораторія імені Лоуренса, яка займалася, зокрема, питаннями безпеки ядерних боєголовок.
Переляканий масштабами того, що сталося, Морріс зізнався знайомому, що саме він написав черв’яка. Той, своєю чергою, випадково розкрив його ім’я журналісту The New York Times.
Морріса заарештували. Він став першою людиною у США, засудженою за законом про комп’ютерне шахрайство.
Суд призначив йому три роки умовного ув’язнення, 400 годин громадських робіт і штраф у розмірі 10 000 доларів.
Але на цьому історія не закінчилася.
Після інциденту за дорученням Міністерства оборони США створили групу реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації — CERT. Саме ця подія стала одним із важливих поштовхів до формування сучасної системи реагування на кіберінциденти.
А Роберт Морріс згодом отримав докторський ступінь у Гарварді та став професором MIT.
Диск із вихідним кодом того самого черв’яка сьогодні зберігається в Музеї комп’ютерної історії в Каліфорнії — як нагадування про часи, коли інтернет був молодим, маленьким і значно вразливішим.
Іноді для того, щоб змінити історію технологій, не потрібна армія хакерів. Достатньо одного програміста, кількох рядків коду і однієї маленької помилки.
Черв’як проти інтернету
У 1988 році 23-річний американський програміст Роберт Таппан Морріс вирішив прощупати межі інтернету — і випадково створив черв’яка, небезпечнішого за Шай-Хулуда з «Дюни».
Морріс написав програму, яка передавалася мережею і самостійно створювала свої копії. За найпоширенішою версією, програміст хотів перевірити, наскільки далеко його творіння зможе проникнути в інтернет. Адвокати Морріса пізніше стверджували, що він прагнув лише продемонструвати вразливості мережевих систем.
Злого умислу в діях Морріса, за різними версіями подій, не було. Але через помилку в коді його черв’як запускав дедалі нові й нові копії самого себе. Комп’ютери перевантажувалися і просто переставали працювати.
Світ зіткнувся з таким явищем уперше: до цього моменту подібне шкідливе програмне забезпечення ще не виходило у глобальну мережу.
Усього за одну добу черв’як заразив близько 6000 комп’ютерів — приблизно 10% усього інтернету того часу.
Серед постраждалих опинилися Гарвард, Принстон, Стенфорд, NASA та Національна лабораторія імені Лоуренса, яка займалася, зокрема, питаннями безпеки ядерних боєголовок.
Переляканий масштабами того, що сталося, Морріс зізнався знайомому, що саме він написав черв’яка. Той, своєю чергою, випадково розкрив його ім’я журналісту The New York Times.
Морріса заарештували. Він став першою людиною у США, засудженою за законом про комп’ютерне шахрайство.
Суд призначив йому три роки умовного ув’язнення, 400 годин громадських робіт і штраф у розмірі 10 000 доларів.
Але на цьому історія не закінчилася.
Після інциденту за дорученням Міністерства оборони США створили групу реагування на комп’ютерні надзвичайні ситуації — CERT. Саме ця подія стала одним із важливих поштовхів до формування сучасної системи реагування на кіберінциденти.
А Роберт Морріс згодом отримав докторський ступінь у Гарварді та став професором MIT.
Диск із вихідним кодом того самого черв’яка сьогодні зберігається в Музеї комп’ютерної історії в Каліфорнії — як нагадування про часи, коли інтернет був молодим, маленьким і значно вразливішим.
Іноді для того, щоб змінити історію технологій, не потрібна армія хакерів. Достатньо одного програміста, кількох рядків коду і однієї маленької помилки.
© знайдено в мережі
