Вечірня казка Діда Панаса (відео)

Пінхас Вескляр, народився у бідній єврейській родині кравця Хаїма Вескляра. У відділі кадрів УТ-1 він значився як Вескляров Петро Юхимович, народжений у 1911 р. в містечку Тальне Черкаської областї. З дитинства грав у драмгуртку, а перед війною працював актором Черкаського театру, художнім керівником клубу.

У конкурсі на "посаду" Діда Панаса брало участь 200 акторів, але коли Векскляров опинився в кадрі,всі зрозуміли – це Панас! Так з актора Петра Вексклярова він остаточно перетворився на Діда Панаса і залишався ним до кінця життя, і навіть після смерті. Ввечері Панас вчив текст, вранці тричі перечитував і ввечері того ж дня - прямий ефір. І так - 25 років, з дня у день.

Сценарії передач Дід писав сам, казки він не читав, а розповідав напам'ять - чи то в кадрі, чи то за кадром, під мальовану картинку. Ще читав листи діточок, вітав їх з днем народження. Дуже скоро українська малеча вже не могла заснути без казочки діда. Діти просто прикипали до екрану, в його манері розповідати було щось гіпнотичне, зачаровуюче.

До речі, саме Дід Панас ввів на телебаченні таке поняття як "вечірня казка". Всі тьоті Валі і дяді Валоді, всі Хрюші та Стєпашки на загальносоюзному ТВ з'явилися набагато пізніше. А потім країна почала боротися з націоналізмом. Під цю мітлу потрапив телеобраз Діда у вишиванці, що розповідає казочки українською мовою, недремне КГБ-шне око пропасало Діда. У 70-ті Діда кілька разів скорочували свої ж - від гріха подалі. На редакцію негайно ж нападав шквал дзвінків: "Куди подівся Дід Панас?.."



Кілька разів "старші товариші" з Москви намагалися замінити образ непокірного Діда на більш лояльний - то якогось молодця інтернаціонального виду з книжкою посадять, то взагалі ляльку , то ведмедика там, зайчика... Результат був один: редакцію завалювали мішками листів, дзвонили, погрожували, благали, вимагали повернути. "Дитина не може заснути без Діда Панаса, зробіть щось!!!" - Писали схвильовані матусі! Таким чином, всі спроби зняти Панаса з ганьбою провалювалися.

От така... історія, малята…

---

© знайдено в мережі