Ви перебуваєте: Морс » Люди та життя » Іван Пулюй - українець, який першим відкрив Х-промені, відомі нині як рентгенівські

281|

Іван Пулюй - українець, який першим відкрив Х-промені, відомі нині як рентгенівські

Іван Пулюй - українець, який першим відкрив Х-промені, відомі нині як рентгенівські

Сьогодні 173 роки з дня народження Івана Пулюя, уродженця Тернопільщини (с.Гримайлів).

"Він прочитав звістку про Рентгенове відкриття, лежачи ще в ліжку. Підірвавшись із нього і схопившись руками за голову, він раз у раз скрикував: "Моя лямпа! Моя лямпа!".

Так згадував син Пулюя про день, коли батько довідався, що його відкриття приписано іншому. Пулюй одразу сів писати листа колезі – Вільгельму Рентгену. Він запитував Рентгена, чи користувався той подарованими йому "лампами Пулюя", Рентген не відповів…

Пулюй 20 років досліджував невидимі Х-промені, відомі нині як рентгенівські. Із його експериментами Вільгельм Рентген був добре знайомий. У Страсбурзі вони працювали в одній лабораторії. Свою першу трубку Пулюй сконструював на 14 років раніше за Рентгена. Саме Пулюй пояснив природу виникнення Х-променів. Йому належить і перший знімок повного людського скелета.

Чому ж так сталося, що відкриття українця відоме світові під іншим іменем?

Це у листі до Пулюя так пояснив Альберт Ейнштейн, котрий був його добрим товаришем: "Не можу Вас нічим утішити: що сталося — не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А коли на тверезий розум, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, та куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа".

Іван Пулюй, як справжній український патріот, спробував почати свою наукову діяльність в Київському університеті, відіславши запит на кафедру фізики. Але, його захопленість українською культурою йому зашкодила – він отримав відмову, оскільки поліція Російської імперії вважала його неблагонадійним (Київ тоді був у складі Російської імперії, а щодо вживання української мови діяв Валуєвській циркуляр). Крім того, поліцейські чиновники в науково-популярній статті Пулюя “Про нерухомі зірки і планети” вмудрилися знайти критику самодержавства. Отримавши відмову, молодий вчений залишається у Віденському університеті на скромній посаді асистента на кафедрі фізики, потім якийсь час він викладає фізику у Військово-морській академії в місті Фіумі (нині хорватське місто Рієка). В 1875 році Іван Пулюй стає стипендіатом австрійського Міністерства освіти і його відряджають удосконалювати свої професійні знання в Страсбургській університет до професора Августа Кундта. Там вперше і відбулася його зустріч з Вільгельмом-Конрадом Рентгеном, який був у той час асистентом професора Кундта. Через деякий час Пулюй знайомиться з молодим Ніколою Теслою, який також проходить стажування у Кундта. Удвох вони починають цікавитися явищами, породжуваними електричним струмом у вакуумі. Для виготовлення трубок, необхідних для проведення наукових експериментів, Пулюй з Теслою попутно освоюють ремесло склодувів. Рентген же, за свідченням деяких істориків, мав інші наукові захоплення, але був в курсі успіхів Пулюя і Тесли.

Успіхи на науковій ниві дозволили Івану Пулюю в 1877 році одержати ступінь доктора натуральної філософії Страсбургського університету, що стало першим визнанням його таланту науковою громадськістю.

Іван Пулюй – збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію, удосконалив телефон, першим дослідив неонове світло, налагодив промислове виробництво люмінесцентних ламп власної конструкції.

Був першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету, радником цісарського двору. Отримав пропозицію стати міністром освіти Австро-Угорської імперії, але відмовився за станом здоров’я.

Крім того Пулюй знав 15 мов. Переклав на українську мову Біблію. Батьки, які були дуже релігійними, хотіли аби він став священиком. Відмовившись від цього Пулюй втратив їхню фінансову підтримку, але зумів досягти всього сам.

Фізик виявився не лише талановитим вченим та винахідником, але й сімейною людиною: з дружиною, яка була на 18 років молодшою за нього, у них народилося 15 дітей, із яких живими до смерті Пулюя залишилося лише шестеро.

Цього року також 100 років від дня смерті Пулюя – 31 січня 1918 року.



© знайдено в мережі

Дізнайтеся більше про:   люди, життя, Україна, наука
281

  


Тисни «Подобається» і отримуй свіжі новини на Facebook: