«Балансуючі скульптури» Єжи Кендзьори (фото)

Чимало художників, у тому числі й тих, які займалися педагогічною працею в радянські часи, намагаються твердити, що сьогодні на Заході втрачені традиції реалістичного мистецтва і ніхто там не вміє з натури малювати і ліпити. Абсолютну надуманість такої "міфотворчості" підтверджують мої два останні дописи і цей, присвячений діяльності польського художника Єжи Кендзьори (Jerzy Kendziora, 1947 р. н.).

Він навчався в Академії красних мистецтв у Гданську, неодноразово отримував спеціальну творчу стипендію Міністерства культури і мистецтва Польщі і впродовж довгих років наполегливої праці здобував світову славу.

Ігровий момент, характерний для мистецтва постмодернізму, проявляється у працях Кендзьори в цілком несподіваній формі. Автор відмовляється від встановлення скульптури на традиційних підставках-постаментах. Його композиції відриваються від землі, дивним способом долаючи силу гравітації. “Балансуючі скульптури”, відомі також за назвою “Гротеск трансформації” (The Grotesque of Transformation), експонуються підвішеними в повітрі, на довгих тросах-розтяжках. Центр ваги розташований у них дивним чином, так, що, здається, скульптурні маси ніяк не можуть перебувати у визначеному їм вертикальному положенні. Автор старанно приховує секрет просторового ефекту, який справляє на глядачів неймовірне враження.

Одні з перших “балансуючих скульптур” Кендзьори були встановлені в 1999 році в польському замковому комплексі Ксьонж, біля Валбжиха. Світову славу художник здобув завдяки великим виставкам, що відбулися в Дубаї (2009, 2011). З 2012 року його твори неодноразово демонстрували і стали бажаними в США. Отримати їх, однак, не так просто, адже автор прагне адресувати свої творіння широкому колу громадськості і, зазвичай, не погоджується на приватні замовлення.

Незвичний спосіб розташування у просторі визначає тематику “балансуючих скульптур”. Окрему групу становлять композиції, де відображені складні гімнастичні вправи (“На кільцях”, 2001; “Дует з кріслом”, 2005; “Акробат з кеглями”, 2008; “Гімнастка з м'ячами і колом”, 2008; “Гімнастка зі стрічкою”, 2010; “Акробат з кріслом”, 2011). Особливою динамікою вирізняються зображення спортсменів, що немовби пролітають над планкою, виконуючи стрибки у висоту. Цілком доречними виявляються й теми цирку чи театру, втілені в композиціях “Жонглер” (2010), “П'єро” (2014), “Ляльковод” (2014).

У багатьох випадках скульптури Кендзьори знаходять ефектне розташування в містах над водними поверхнями річок. Так, наприклад, композиція “Той, що переходить річку”, стала окрасою польського міста Бидгощ, “Хлопець-риболов” балансує, граційно спираючись на одну ногу, над річкою в Берліні, а “Малий гондольєр” переходить по канату одну з водних артерій Венеції.


1. Той, що переходить річку. 2006


2. Хлопець-риболов. 2008


3. Гімнастка з м'ячами і колом. 2008


4. На якорі. 2009


5. Східний мотив. 2011


6. Ляльковод. 2014


7. П'єро. 2014


8. З циклу "Стрибуни". 2017


9. Чарлі Чаплін. 2018

---

© знайдено в мережі