Павло Романько – автор книжок «Гарант» та «У володіннях Водяного»

Сьогодні у нас в гостях письменник Павло Романько – автор книжок «Гарант» та «У володіннях Водяного».

Привіт, Павле! Дякую, що згодилися взяти участь у цьому інтерв'ю. Давайте почнемо з кількох загальних питань про Вас та Вашу творчість.

Отже, як Ви стали письменником, як Ви опишете Ваш стиль письма і які теми чи жанри Вас найбільше приваблюють?

– Мене звати Павло Романько, 47 років. Писати почав не так і давно. Років десять тому. Люблю читати, цікавлюся історією. Пишу у жанрах: фантастика, історико-пригодницький, трилер, історичне фентезі. Коли народився син – написав декілька казок. Але я люблю експериментувати, тому пробую себе також в інших жанрах. Наразі є проби у жанрі альтернативної історії.

Давно, ще зі школи я любив розважатися тим, що вигадував різні сюжети. Під час навчання в інституті вигадав сюжет науково-фантастичного роману, герої якого під час космічної подорожі, точніше під час повернення до Сонячної системи випадково потрапляють у майбутнє, і своєю появою, самі того не бажаючи, спричиняють війну між Землею і Марсом. Але сам довго не наважувався писати. На фейсбуці я познайомився з одним відомим письменником. Ми доволі довго спілкувалися, він розповідав про кризу творчості (тривалий час нічого не писалося), про нереалізовані сюжети, а я розповів йому про свій. Він відписав, що мовляв початок роману гарний, а от подальший розвиток подій, і пригод головних героїв не проглядається. Це мене добряче зачепило. Як не проглядається? Там же ж усе продумано до дрібниць! І я вирішив написати його. Так з'явився роман "Гарант". Мій перший роман.

Але першим закінченим твором звісно ж був не роман, а фантастичне оповідання “Реаліті-шоу”, яке досі не опубліковано. Публікації завадила війна. Оповідання пройшло відбір до чергового номеру журналу “Морок” видавництва-друкарні «НОВОград», але почалося повномасштабне вторгнення рф, і цей номер журналу так і не вийшов. А першим опублікованим моїм твором, стало оповідання “Користь від смерті” (жанр трилер), яке побачило світ у тому ж журналі “Морок”.

На сьогодні видано дві мої книги: історико-пригодницький роман «У володіннях Водяного» та фантастичний роман «Гарант». Також крім згаданого оповідання «Користь від смерті» опубліковано оповідання «Інтерв’ю», яке вийшло друком за кордоном у часописі української діаспори «Ukrainian people» в США. Це що стосується опублікованого. А написано, звісно ж, більше.

– Які труднощі ви зустріли на початку вашого шляху як письменник-фантаст?

– В Україні маловідомим письменникам складно просувати свою творчість. Я довго надсилав свої твори у різні видавництва, але зазвичай отримував або відмови, або ж мовчання. І це у відносно спокійні часи, а не тоді коли над усією територію країни літають ракети і лунає повітряна тривога... Ще було декілька пропозицій видати книгу власним коштом. Але суми які озвучувалися були для мене непідйомними. Тому коли отримав дзвінок від головного редактора видавництва “Ліра-К” Зарицького Віталія Івановича, навіть спочатку не повірив у таку удачу. Уже майже рік минуло з часу повномасштабного вторгнення, але видавництво не припинило роботу. Користуючись нагодою хочу щиро подякувати головному редактору видавництва, Зарицькому В.І., за те, що дав шанс нікому невідомому автору.

– Поговоримо про Вашу творчість. Розкажіть про роман «У володіннях Водяного».

– Я люблю історію, тому часто пишу твори засновані на історичних фактах. Якось друг мені сказав, що ти навіть у фантастику примудрився історію втиснути. Тому першим романом, який було опубліковано у видавництві “Ліра-К” став роман «У володіннях Водяного». У книзі йдеться про реально існуючий скарб Кубанської народної республіки, яка була створена під час Громадянської війни в колишній Російській імперії, і проіснувала з 1918 по 1920 роки. У романі поряд із вигаданими персонажами діє багато історичних осіб: Микола Рябовіл, Лука Бич, Василь Іванис, комісар Петро Рябов, командам Іван Сорокін, Антон Денікін, знаменитий чорний барон Врангель та ін.



За сюжетом молодший лейтенант Служби Безпеки України Нерослик Олесь Григорович отримує завдання знайти в архівах інформацію про скарб Кубанської народної республіки. Дія роману відбувається в двох часових періодах: у 2013 - 2014 роках під час російсько-української війни, а також під час Громадянської війни в Російській імперії 1918 – 1920 років на Кубані, і в Україні.

Лейтенант потрапить до Криму під час анексії півострова Росією, пробиватиметься через кривавий “зелений коридор” Іловайського котла, потрапить в полон до бойовиків ДНР, і врешті-решт дізнається таємницю, яка може вплинути на результат російсько-української війни...

Р.S. В Україні мало пишуть про події на Кубані у 1918 - 1920 роках. Роман "У володіннях Водяного" заповнює цю прогалину. Це авторська версія подій, які могли статися із золотом Кубанської ради, але шукати скарб по книзі все ж не варто :) А от прочитати книгу не завадить ;)



Писати твір на основі реальних подій складно. Потрібно вивчити багато матеріалів. На написання книги я витратив 2,5 роки. Перечитав усе що зміг знайти в інтернеті, передивився гігабайти відео.

У минулому році роман «У володіннях Водяного» отримав спецвідзнаку на міжнародному конкурсі "Коронація слова" за кращий патріотичний твір.

– А про що Ваш фантастичний роман «Гарант»?

– У співпраці з видавництвом “Ліра-К” побачив світ фантастичний роман «Гарант». Він вийшов друком зовсім нещодавно – в листопаді минулого року. Загалом робота над книгою тривала одинадцять місяців. Перші розділи я написав ще у 2017 році, а закінчив 26 липня 2018 року, але надрукувати книгу вдалося лише зараз.



Що ж до сюжету, то події у «Гаранті» розпочинаються у 2027 році. Україна перемогла в російсько-українській війні. Один із її учасників, капітан Повітряних сил Збройних Сил України Андрій Конюшенко, отримує пропозицію взяти участь у таємній космічній програмі. Конюшенко погоджується. Після закінчення навчання в секретному Центрі підготовки космонавтів його зараховують до екіпажу міжзоряного корабля «Гермес», у складі якого він візьме участь у подорожі до зоряної системи Альфа Центавра. Однак, під час повернення в Сонячну систему через помилку в розрахунках екіпаж «Гермеса» опиняється у майбутньому.

У романі також ідеться про таємні колонії землян на Місяці, «Зону 51», війну між Землею та Марсом і таємничу організацію Маджестік-12...

– Що надихає вас на написання таких різних творів?

– І фантастика, і історія для мене однаково цікаві. Так, історія це розповідь про події, які уже відбулися, а фантастика – розповідь про події, які ще не відбулися, але можуть статися у майбутньому. Звісно, можна говорити, що фантастика - це вигадка, але відомі випадки, коли фантасти передбачали, якщо не майбутнє, то принаймні напрямки технічного розвитку у майбутньому. У фантастиці значно розширені межі можливого, там дозволений політ уяви, і часто автор у фантастичних творах викладає ті думки і ідеї, які він не може оприлюднити, працюючи в інших жанрах.



А працюючи над історичними книгами я намагаюся прищепити любов до історії України, розповісти про її маловідомі сторінки. Наприклад, коли я писав роман «У володіннях Водяного», то зі здивуванням дізнався, що про події на Кубані 20-х років, про скарб Кубанської Ради, про битву під Перегонівкою мало знають навіть вчителі історії...

– Як ви придумуєте і розвиваєте свої ідеї для сюжетів? Чи маєте ви якісь особливі методи чи процеси написання?

– Сюжети зазвичай виникають спонтанно. Наприклад сюжет фантастичного оповідання «Енурез» мені наснився. Я прокинувся і відразу ж сів за комп’ютер. Написав того ж ранку. А сюжет роману «У володіннях Водяного» виник після перегляду телепередачі «Інфо-шок», у якій розповідалося про незнайдені скарби України, у тому числі і про скарб Кубанської ради.

Щодо методів написання, то коли пишеш книгу засновану на історичних фактах, цьому передує ґрунтовний збір і вивчення матеріалу. Це може зайняти тривалий проміжок часу. Наприклад роман "У володіннях Водяного" я писав 2,5 роки. До речі, це стосується і роботи над творами у жанрі фантастики. Коли писав «Гаранта» довелося перечитати купу літератури про методику підготовки космонавтів, про будівництво і проектування космічних кораблів, багато інтерв’ю колишніх і діючих космонавтів, а також книг про подорожі у часі і кротові нори.

А щодо самого процесу написання, то ніяких особливих методів чи ритуалів у мене немає. Головне для мене це тиша і спокій. Чого маючи маленьких дітей досягти досить важко, тому здебільшого пишу коли всі сплять.

– Чи праця письменника в Україні належно оплачується? Скільки можна заробити у нас на творчості?

– Ось тут ви наступили на хворий мозоль)) На жаль на письменницькі гонорари в Україні не проживеш. Для переважної кількості українських письменників письменництво це хобі, а не професія, і тим більше не заробіток. Тих, хто написанням книг справді заробляє собі на життя одиниці. Та і то, як мені говорили, основні гроші їм приносять екранізації та друк за кордоном.

Особисто я свій гонорар отримав авторськими екземплярами, які самотужки намагаюся продавати. Тому так виходить, що написати книгу в Україні це лише половина справи. В нашій країні письменник змушений ще й самотужки просувати свої твори. За кордоном цим займаються професійні літературні агенти. А в Україні навіть коли маєш на руках видану книгу, то реалізувати її доволі складно. Більшість чомусь впевнені, що письменник повинен дарувати свої книги. Купувати не поспішають. А мені хотілося б письменництвом заробляти на життя. Але поки це лише мрія.

– Які ваші плани щодо майбутньої творчості? Чи маєте вже нові ідеї для наступних творів?

– Які плани на майбутнє? Зараз такий час, що важко будувати плани. Але все ж творчі плани є. Я не люблю повторюватися. Зараз працюю над романом у жанрі альтернативної історії. А ще є у планах книга про одного відомого українця. Але не будемо забігати наперед.))

– Як ви рекламуєте свої книги та чи підтримуєте спілкування зі своїми читачами?

– Деякі свої твори я виклав на онлайн-платформі “Аркуш”.
Це посилання на мою сторінку: https://arkush.net/user/404.

А це посилання на мою сторінку у фейсбуці: https://www.facebook.com/profile.php?id=100004654005929

Там я теж оприлюднюю інформацію про свої книги.

– Що б ви порадили початківцям-письменникам у жанрі фантастики? Які поради ви б дали їм для покращення їхньої творчості та розвитку у цьому напрямку?

– Навіть не знаю. Важко щось радити. Кожен повинен сам набити свої гулі. Хоча одну пораду дам. Писати варто лише про те, що вам цікаво. Не хочеш про щось писати – не пиши.

– Дякую Вам, Павле за цікаве та змістовне інтерв’ю і бажаю подальших творчих успіхів

---

© знайдено в мережі