Бетонні будинки Томаса Едісона (фото)

У XIX столітті американці були так натхненні ідеєю прогресу, що винаходили речі, не маючи ніякого поняття про те, чи знайдуть ці предмети якесь застосування в житті. Абсолютною квінтесенцією цього явища був Томас Едісон. Він просто винаходив (або патентував чужі винаходи), без явної потреби або цілі. Взагалі Едісон був дуже успішним: до 1920 року, згідно з підрахунками, ті галузі промисловості, які використовували його нескінченні винаходи і вдосконалення, в цілому приносили дохід в 21,6 мільярда доларів.

Однак Едісон зовсім не вмів визначати, які з його інтересів є економічно вигідними. Він просто переконав себе, що всі його винаходи приносять гроші. Але здебільшого це було не так, особливо це стосується його мрії забудувати світ бетонними будинками.


Томас Едісон демонструє модель бетонного будинку

Бетон був одним з найцікавіших відкриттів XIX століття. Насправді в якості будівельного матеріалу він використовувався вже дуже давно і повсюдно: величезний купол Пантеону в Римі зроблений з бетону; собор в Солсбері стоїть на бетонному фундаменті, - але справжній прорив стався в 1824 році, коли Джозеф Аспдін, скромний муляр з Лідса, винайшов портландцемент, названий так за аналогією з довговічним і красивим каменем, який видобувається в Портленді.

Портландцемент набагато перевершував за своїми якостями всі сполучні матеріали, що вже існували на той момент. Він навіть був більш гідростійким, ніж романцемент преподобного Джеймса Паркера. Як Аспдін отримав свій продукт, завжди було загадкою, тому що для його виробництва були потрібні дуже точно розраховані операції, а саме: подрібнити вапняк до визначеної міри, змішати його з глиною певної вологості і запекти все це при температурі набагато вищій, ніж дає звичайна піч для випалу вапняку. Яким чином Аспдін здогадався змінити складові, а потім зрозуміти, при якій саме температурі вийде найміцніший і гладкий цемент, - загадка, що залишилася без відповіді, проте він все ж якось це зробив... і став багатієм.

Протягом декількох років Едісон захоплено вивчав можливості бетону, а потім пішов ва-банк. Він заснував "Едісон Портленд Семент Компані" і побудував величезний завод поруч зі Стюартсвіллом, штат Нью-Джерсі. До 1907 року Едісон став п'ятим за величиною виробником цементу в світі. Співробітники його лабораторії запатентували більше чотирьох дюжин вдосконалених методів масового виготовлення якісного цементу. За допомогою цементу Едісона були побудовані стадіон "Янкіз" і перше в світі швидкісне бетонне шосе, але винахідника не покидала ідея масового будівництва домів з бетону.


Схема машини, яка заливає бетоном відразу всі поверхи будинку

План був такий: зробити опалубку цілого будинку і залити в неї бетон безперервним потоком, формуючи не просто стіни і підлоги, але і деталі кожного приміщення - ванни, туалети, раковини, шафи, одвірки, стіл в кабінеті, холодильник на кухні, навіть рами для картин. Крім деяких дрібниць, таких як двері і електричні вимикачі, все буде зроблено з бетону. Стіни можна навіть відразу робити певних відтінків, пропонував Едісон, щоб більше ніколи їх не фарбувати. За його підрахунками, бригада з чотирьох чоловік може будувати по одному новому будинку за два дні і продаватися ці будинки будуть за 1200 доларів, що приблизно втричі менше за вартість звичайного будинку того ж розміру.


Бетонні будинки в місті Гері (штат Індіана, США), побудовані з використанням методик, розроблених Томасом Едісоном.

Мрія Едісона була надто божевільною. Однак, він зміг довести її здійсненність, побудувавши два експериментальних будинки - садовий будиночок і гараж - в своєму маєтку в Нью-Джерсі в 1910 році. Пізніше він оголосив, що передасть всю інформацію досвідченим забудовникам і не буде наживатися на своєму винаході. Ідея привернула увагу філантропа Генрі Фіппса мол., який запропонував використовувати бетонні будинки для вирішення житлової проблеми в Нью-Йорку. Фіппс заявив, що побудує ціле місто для сімей середнього класу, використовуючи техніку бетонування, винайдену Едісоном. Але коли справа дійшла до реальних дій, Едісон не зміг надати необхідні плани.

Проблема полягала в ненадійності і дорожнечі конструкції для заливки бетоном. Для кожного будинку необхідно було виготовити 2 тис. прес-форм, які потім потрібно ідеально точно встановити, закріпити, а потім знову зняти для використання на наступному проекті. Весь процес був громіздким і складним, не кажучи вже про зайві матеріальні витрати - вартість опалубки і кваліфікація робітників підвищували вартість входження в цей бізнес до десятків тисяч доларів.


Спорудження бетонного будинку по техніці Томаса Едісона

Іншою проблемою була сама бетонна маса. Бетон - це суміш цементу, води та інших складових, в тому числі гравію, який в рідкому розчині, природно, норовив осісти на дно. Перед інженерами Едісона стояло складне завдання: створити розчин досить рідкий, щоб він міг затекти в усі куточки опалубки, і при цьому досить густий, щоб його складові, всупереч законам гравітації, залишалися в підвішеному стані, а застигаючи, утворювали привабливу гладку поверхню - у людей не повинно було виникнути відчуття, ніби вони купують не будинок, а бункер. Це була сміливе і, як з'ясувалося, нездійсненне завдання. Навіть якби всі проблеми були вирішені, то, згідно з розрахунками інженерів, невеликий будинок важив би 450 000 фунтів, а при такій вазі можливі будь-які структурні деформації.

Все це плюс загроза надвиробництва (яку створив якраз власний величезний бетонний завод Едісона) говорило, що Едісону буде нелегко заробити на цій ідеї. Виробництво цементу - важка справа, до того ж товар це сезонний. Але Едісон не відступався і спроектував кілька видів бетонних меблів: комоди, кухонні шафи, стільці, навіть бетонне піаніно, - яке повинне було поставлятися разом з його бетонними будинками.


Бетонні будинки в місті Гері, побудовані з використанням методу Едісона.

Він обіцяв розробити двоспальне ліжко, яке буде служити вічно, а коштувати всього 5 доларів. Весь асортимент планувалося представити на нью-йоркській виставці цементної промисловості в 1912 році. Коли ця виставка відкрилася, стенд Едісона був порожнім. Ніхто з компанії Едісона так і не пояснив, у чому справа. Після цього про бетонні меблі більше ніхто не чув. Наскільки відомо, Едісон ніколи не обговорював це питання.

Зрештою кілька бетонних будинків все ж було побудовано, деякі з них до цього часу стоять в Нью-Джерсі та Огайо, але ідея не прижилася, і бетонні житлові будинки стали одним з найбільш збиткових і невдалих проектів Едісона.

Технологія будівництва монолітних бетонних будинків використовується і до цього дня, але заливка проводиться шарами з невеликою глибиною, а незнімна опалубка з пінопласту служить теплоізолятором. І, зрозуміло, ніяких вбудованих бетонних меблів така технологія не передбачає :)

---

© знайдено в мережі