Як і для чого будували кораблі з бетону, і чому вони не тонуть (фото)

Як не складно в це повірити, проте в XIX і XX століттях певний час користувалися чималою популярністю бетонні кораблі. Більшість людей, мабуть здивується цим фактом і запитає, як таке взагалі можливо на практиці. Насправді все дуже просто.



Якщо ви все ще сумніваєтесь в тому, що корабель з бетону здатний плисти, подумайте про те, як тримаються на воді важкі металеві кораблі. Вони не тонуть, а більш того, і ті й інші судна здатні брати на борт сотні тонн вантажу і численних пасажирів. Відбувається все це завдяки виштовхувальній силі, яка дорівнює вазі об'єму тіла, що було занурене в воду. Цей закон був відкритий Архімедом ще в III столітті до нашої ери.



Справа в тому, що конструкція таких кораблів нічим не суперечить відомим законами фізики, більш того, бетонні кораблі (як і будь-які інші) в повній мірі працюють в рамках закону Архімеда про витіснення рідини. В результаті корабель, створений із залізобетону, не йде на дно, як камінь кинутий у воду, а тримається на поверхні, більш того, має цілком непогані динамічні характеристики. Такий корабель з меншою ймовірністю перевертається на хвилях, однак і йде набагато повільніше через свою велику масу.



Перше судно з залізобетону з'явилося ще в 1849 році завдяки зусиллям французького інженера і винахідника Ламбо. Це був лише невеликий човен, однак і він зміг зробити неймовірне враження на міжнародній корабельної виставці 1855 року. Більш того, творіння Ламбо дало імпульс до становлення моди на кораблі з бетону. Правда, тривало все це зовсім недовго і вже через кілька років про інновацію забули.



Повернулися в Європі до бетонних кораблів тільки в роки Першої світової війни, коли конфліктуючі країни потребували величезної кількості суден, але при цьому відчували гостру нестачу високоякісної сталі. На момент 1919 року було побудовано більше 1 тисячі кораблів з використанням описуваної технології. Найбільше їх створили в Італії, Німеччині, Норвегії, Франції, Данії і Швеції. Певна кількість кораблів із залізобетону була спущена на воду в США і навіть Китаї.



Друга реінкарнація моди на кораблі з бетону трапилася вже після Другої світової війни. Пік будівництва припав на 1946-1948 роки. Цього разу найбільше «кам'яних» судів побудували в СРСР і післявоєнній Німеччині. У роки війни в США було створено близько трьох десятків подібних плавальних засобів, однак згодом про них знову забули. Використовувалися кораблі аж до початку XXI століття. Деякі з них на плаву і сьогодні. Більш того, навіть в наші дні такі кораблі іноді створюються ентузіастами.

---

© за матеріалами