5 порад дівчатам від бойового ізраїльського кінолога

Хоча у більшості країн дівчата не зобов’язані служити, в Ізраїлі служба в армії обов’язкова як для чоловіків, так і для жінок. В цій короткій статті я розповім про декілька речей, які, завдяки рокам в армії, відомі всім ізраїльтянам і які стануть доброю порадою кожній дівчині.

1. Тільки ти, і ніхто інший, вирішуєш, що для тебе добре.
В нашому кінологічному підрозділі служили дівчата бойові-кінологи. Їхня підготовка проходила окремо від нас, і вона також була досить складною. Окрім виснажливої фізичної і моральної підготовки, вони мали підписати контракт на службу в армії строком на 3 роки, замість 2-х, передбачених для дівчат.

Випадок, про який я розкажу, трапився через 9 місяців після початку моєї служби, коли я ще проходив курс підготовки бойових кінологів. В один з вечорів, коли ми вже відпочивали у своїх армійських койках, нам не давали заснути вигуки дівчат-офіцерів, які тренували свій загін дівчат-кінологів на сусідньому плацу. Було багато шуму, біганини, криків. Сон пішов, а на заміну йому прийшли філософські роздуми:

- Я не думаю, що дівчата повинні бути бійцями, - раптом сказав хтось з нас. Дівчина – це таке миле й прекрасне створіння, яке не має знати, що таке холод, автомати, військові операції. Це просто жахливо, що ми, як суспільство, сприймаємо це як щось правильне.

- Але, з іншого боку, чому тільки хлопці мусять нести відповідальність за безпеку країни? – пролунав другий голос.

За мить у військовому наметі розгорнулася дискусія «за» і «проти» служби дівчат у бойових військах. Вона тривала довго, лунали різні аргументи, але, в решті решт, сон переміг їх усі. Як тільки я почав бачити свої перші сни, у наметі прозвучав крик нашого офіцера:

- Тривога! 3 хвилини - всім стояти на плацу, в повній бойовій готовності: в бронежилетах, касках і з автоматами.

Як завжди в таких випадках, всі кинулися виконувати. Ми розуміли, що у чомусь провинилися, тільки ось у чому, поки що не знали. Ніч була чудова, небо всіяне мільйонами зірок, але, повірте, ми запам’ятали її не через це… Півночі ми бігали, віджималися, повзали, абсолютно не розуміючи суть своєї провини. Нарешті наш офіцер наказав нам вишикуватися буквою «П». Всі були втомлені, спітнілі й не могли вирівняти дихання.

- Сподіваюся, ви не образилися, що я так замучив такі прекрасні створіння, як ви. Я чомусь певен, що ви не маєте бути бійцями. Краще б сиділи вдома! – сказав офіцер.

- Дехто хоче вам щось сказати, а я пішов, ви мене дуже розізлили сьогодні! - сказав він і пішов до своєї кімнати. А до нас підійшла дівчина-офіцер. Вона підійшла дуже близько і сказала пошепки те, що ми запам’ятали на все життя:

- Я буду сама вирішувати, бути мені «ніжною квіткою» або бійцем. Це не ваша справа й ви навіть на секунду не повинні вважати, що ваша думка має хоч якийсь вплив на це рішення.

Ми опустили голови. Нам було соромно і ми розуміли, що вона абсолютно права. Пам’ятайте, лише ви самі вирішуєте, ким вам бути й що робити у житті!

2. Мода – це важливо. Краса - вона і в армії незамінна зброя.
Існує стереотип, що занадто перейматися модою і своєю зовнішністю – легковажно. Тут саме час сказати, що найсильніша армія Близького Сходу протягом всього існування не переставала думати про моду!

Важко сказати, що «стильність» форми ізраїльської армії на початку існування хоча б трохи наближалася до її успіхів на полі бою. Більш того, форми не вистачало і молодим бійцям доводилося приносити одяг з дому. Тим не менш, з часом, армія заснувала декілька фабрик для шиття, залучила дизайнерів, текстильних інженерів і кравців, з метою встигати за модою. За 72 роки свого існування гардероб армії зазнав значних змін. Як і політика модних домів Шанель та Гуччі, концепція і імідж армії лишалися незмінними, але було додано чисельні варіації форми, щоб задовольнити потреби моди і духу часу.

Покращити форму хотіли не тільки з міркувань безпеки, але й з психологічних причин. Воєнна форма, хоча і повинна бути в одному стилі, має передавати індивідуальність. Індивідуальність істотна. Важливо, щоб солдат, дивлячись на себе у дзеркало, – подобався собі. Від цього зростає самооцінка і впевненість. Безсумнівно, це впливає на всю армію. Тому, думайте про моду, про себе. Якщо ви подобаєтесь собі – це дасть вам віру, впевненість, і допоможе досягнути своїх цілей.

3. Ти можеш все, головне дуже захотіти.
Не дивлячись на те, що дівчата в армії служать з самого її заснування, ще донедавна деякі посади були для них недоступними. Наприклад, служба бойовим льотчиком. До 1994 дівчата навіть не могли випробувати себе у відборі на курси льотчиків. Але Еліс Міллер, отримавши відмову на право участі у відборі лише тому, що вона жіночої статі, не погодилася мовчки прийняти такий стан речей. Вона подала на армію до суду, звинувативши її у шовінізмі та дискримінації.
Спроба не була успішною, але Еліс продовжувала вести судові процеси. Лише через кілька років суд визнав її правоту і постановив, що дівчата можуть брати участь у відборі на всі посади, доступні чоловікам. Відбирати у них це право стало незаконним. З того моменту дівчата змогли взяти участь у відборі на курси пілотів, капітанів бойових кораблів, курси артилерійських корпусів, зенітної системи ВПС Ізраїлю та на багато інших позицій. Після перемоги Еліс Міллер понад 50 дівчат успішно завершили підготовку й стали бойовими льотчицями. ВПС Ізраїлю, як ви мабуть чули, зовсім не послабшали з того моменту, а навіть дуже навпаки.

4. Твоя думка важлива. Впевнена в собі – переконай інших.
Загін дівчат-бійців у кінологічному підрозділі «Окец» з кожним роком стає все більше і більше. Основне завдання дівчат бойових кінологів – це перевірка машин на контрольно-пропускних пунктах, пошук вибухівки та незаконного військового спорядження. Собаки здатні виявити у багажнику машини навіть одну кулю. Але блокпости, лише частина роботи дівчат-кінологів. Вони регулярно беруть участь у воєнних операціях, разом зі своїми собаками заходять до будинків ймовірних терористів, перевіряють приміщення на наявність вибухівки та зброї.

Коли дівчата бойові-кінологи проводять операції разом з секретними підрозділами – вони рівні серед рівних. Вони не бояться висловити свою думку. Це означає не боятися зупинити операцію, якщо вони вважають, що територію заміновано. И, не дивлячись на те, що не завжди є впевненість, що собака на вірному шляху, саме ці дівчата в решті решт приймають остаточне рішення, беруть відповідальність на себе й говорять, що потрібно робити далі. Їхня стійкість та впевненість у собі врятувала життя багатьох жителів Ізраїлю. У них є, чому навчитися, наприклад, якщо ти впевнена у своїй думці – вона варта того, щоб її відстоювати!

5. Хочеш завести собаку – заведи!
Як колишній бойовий кінолог, звичайно ж, я не можу обійтися без цієї поради: не дивлячись на те, що це буде нелегко (а це завжди на початку нелегко!), якщо ви хочете завести собаку — заведіть його! Багато досліджень говорять про те, що собака знижує рівень стресу, почуття самотності і покращує психічне і фізичне здоров’я. До того ж, ці позитивні зміни більш суттєві у жінок, ніж у чоловіків. Коли я працював в США в одному з місцевих університетів, на час іспитів було прийнято приводити до бібліотеки собак, і кожен студент міг відпочити від навчання й понизити рівень стресу просто приділивши 10 хвилин милим собакам.

Більш того, собака дозволить вам впорядкувати свій графік та серйозніше ставитися до його виконання. Він, звісно, може починатися о п’ятій ранку, коли ваш улюбленець лиже вас у ніс, намагаючись переконати в тому, як чудово було б насолодитися ранковою прогулянкою. До цього неможливо звикнути, але, з часом, ви почнете цінити ці тихі ранкові прогулянки з своїм чотирилапим другом.



Набагато більше про собак, їхні звички, дружні взаємини з людьми, нарешті — службу в ізраїльській армії, ви можете прочитати у книзі Івана Гончаренка “Собача служба”. Це захоплююча історія про кінологічний спецпідрозділ ЦАХАЛу “Окец”, роль чотирилапих бійців, та сучасний Ізраїль. Сам автор 3 роки служив в ізраїльській армії і знає про професію бойового кінолога практично все.

Придбати книгу можна тут: https://bukva.ua/ua/catalog/browse/318/1/757363

---

© знайдено в мережі