Як і для чого голилися в давнину?

Традиція регулярного гоління бере свій початок біля берегів Нілу, причому з'явилася вона задовго до заснування древнього Єгипту. Ймовірно, мудрі єгиптяни з часом переконалися, що підтримання чистоти безпосереднім чином сприяє зменшенню поширення різного роду паразитів, але що ще важливіше - оберігає від сонячних променів.

Неймовірна спека і брудне волосся складають дуже дратівливу комбінацію, але з урахуванням великого дефіциту навіть простого мила, миття волосся перетворювалося на нетривіальну задачу, ось тільки й це не допомагало в боротьбі з популяцією вошей на голові.

Але вихід було знайдено: наголо виголена голова не викликала свербіж, заодно позбавляючи вошей притулку, так що стрижка під Котовського дуже швидко перейшла в розряд звичаїв.

Єгипетські жерці свято вірили, що наявність волосся на тілі демонструє порочність. Носити волосся могли лише дикі бедуїни та тварини. Жінки, чоловіки, і діти в стародавньому Єгипті ходили з гладковиголеною головою, носячи на голові перуки, які здебільшого робилися з вовни тварин, соломи та інших не дуже естетичних з виду матеріалів. Придбати собі перуку з людського волосся могла виключно еліта тогочасного суспільства.

Цікаво, що єгиптяни виявилися настільки одержимі ідеєю підтримки чистоти тіла, що цей цікавий факт був згаданий грецьким істориком Геродотом, згідно його слів, заможні єгиптяни навіть милися по кілька разів за день.


Інструментарій для гоління в стародавніх єгиптян не відрізнявся різноманітністю: зображене на фото знаряддя - це і є бритва, причому широка форма залишалася поширеною протягом декількох тисячоліть, зате змінювався матеріал - від міді до сплаву заліза. Бронзові бритви можна часто зустріти в музеях, але з причини дорожнечі їх могли собі дозволити тільки представники вищого класу, тому особливої ​​популярності у сучасників ця бритва не здобула. Також застосовувалася пемза, а у вигляді речовини для депіляції застосовувалося вапно і миш'як, причому використання їх у згаданих цілях надалі узвичаїлося по всій Європі (до слова, вапно для епіляції в ходу і до сьогодні).


До початку елліністичного періоду часте гоління на європейському континенті не було поширене. Відповідно з роботами Гомера, рослинність на обличчі це ключ до самовираження і до того ж якась форма соціальної комунікації. Стиль зачіски міг свідчити про соціальну позицію, релігію, шлюбний статус та прогрес людини у певній професії. Стародавні римляни взагалі брак рослинності на голові розглядали як серйозний фізичний дефект.

Все змінилося з закінченням греко-перських воєн. Вже до закінчення війни в моду увійшли набагато коротші й прості зачіски і бороди, довге волосся ж перетворилося на символ східного впливу. Жителі Афін і зовсім почали розглядати короткі стрижки як данину богу Геркулесу.

Римляни намагалися не відставати від розвиненіших сусідів, тому патриції тримали у себе вмілого слугу, який голив їх, а бідні плебеї задовольнялися відвідуванням брадобрея, що орудував бритвою із заліза. Залізо легко піддавалося корозії і бритва дуже швидко тупилась, а тому рідкісний відвідувач йшов додому без порізів. Але нічого страшного: заспокійливі примочки зі спеціальної мазі та павутини, промоченій в оливковій олії та оцті завжди під рукою професійного перукаря.

У 300 році до н.е. в Римі усталилася пишна церемонія святкування переходу юнака у доросле життя за допомогою проходження процедури першого гоління, на яку скликалися всі його друзі, щоб зафіксувати, а потім і відсвяткувати такий важливий момент його життя.


Виходячи з цього, на відміну від поширеної нині версії, Олександр безпосередньо не пов'язаний із зародженням цієї традиції в Європі, хоча (варто визнати) суттєво допоміг в експансії моди. При цьому, письмові джерела стверджують, що Олександр дійсно практично завжди ходив гладковибритий і ввів обов'язок слідувати цій звичці солдатам його армії.

Звання «Великий» тоді просто так не давали, юний полководець удостоївся слави героя по всій Греції ще за життя, а бути подібними на відомих особистостей багато хто бажав і в минулому. Мода на щоденне гоління вкоренилася спочатку в Греції, а потім і в країнах, що перебували під впливом грецької культури.

Завоювання Олександром Македонським частини Індії не вплинуло на місцеві звичаї відрощувати доглянуту бороду, але задовго до появи греків індуси начисто зголювали рослинність на грудях і в паховій промежині, а жінки взагалі голилися з ніг до шиї. Правда, до виходу в світ першого видання Камасутри потрібно було чекати трохи менше тисячоліття, але в Індії і без того вистачало трактатів з порадами про просунуті сексуальні втіхи, слідуванню яким дуже заважала природна волохатість.

Ще до народження Олександра впливовий грецький підприємець публікус Менас привіз професійних перукарів із Сицилії в Рим. Досить скоро грек подвоїв свої статки, а цирульники, популяризували нові бритви з тонкою ріжучої кромкою, значно підвищивши кількість відвідувачів своїх закладів. Перукарні стали в один ряд з лазнями, ставши центрами новин і пліток.

Приблизно за 100 років до н.е. патриції почали масово використовувати досить дорогу на ті часи пасту для епіляції: дропацісту, що виготовлялася з таких приємних інгредієнтів як цапина жовч, ослиний жир і порошок із сушених змій. Відомий імператор Юлій Цезар теж не гидував цим кремом, адже одна процедура, нехай і вкрай болюча, дозволяла ходити гладковиголеним щодня.

Чоловіча мода на гладке обличчя зів'яла зі сходженням на престол Імператора Адріана, який почав відрощувати собі бороду з метою приховати невдалу комплекцію свого обличчя. Спочатку до моди примкнув імператорський двір, потім місто, а з часом і вся Імперія.

Ймовірно, римлянам до того моменту набридли щоденні самокатування голінням, а може вони вкрай розбестилися від усіх благ, що даються Римом, в будь-якому випадку бороди були популярними до самого завоювання Риму варварами, а завдяки останнім густа рослинність на обличчі з невеликими уточненнями залишалася такою протягом століть в середні віки і до сьогодні.

---

© за матеріалами