Звуки ударів в кіно

Всі ми чули, як дивно і часом смішно озвучуються удари майстрів кунг-фу в гонконзьких бойовиках. І навпаки, є фільми, в яких звук удару кулака, який врізається в щелепу, настільки реалістичний, що аж страшно стає за долю актора, який отримав такий «подарунок» за сценарієм.

Мистецтво озвучення в бойових сценах є настільки важливим, що помилка в цій справі може звести до нуля всі старання постановників, акторів і каскадерів. Звук зазвичай підбирають з готових високоякісних звукових бібліотек або, як це часто відбувається, записують окремо, для того щоб потім підкласти готовий ефект під кожен удар.

Кожен фахівець із запису звуку, орієнтуючись на матеріал постановочного бою і жанр фільму, вирішує для себе питання звукової імітації і заново експериментує з різними матеріалами в студії.

До звуків ударів у фільмі є два підходи. Найбільш поширений - використовувати надто гучний звук, майже такий же, як і для грюкання дверима автомобіля. Незважаючи на те що це нереалістично, глядачі згодні вважати цю умовність правдоподібною. Інший підхід-більш реалістичний глухий звук.

Звукорежисери винаходять надто витончені способи запису «батальних симфоній». Як правило, людина б'є по спеціально підготовлених мішенях, які дозволяють повністю імітувати удар кулака по обличчю або в тулуб. В хід йдуть боксерські рукавички або навіть м'ясні туші. Звук зламаної кістки чи порваних зв'язок від больового прийому також може бути записаний гранично реалістично, і у глядача не виникне жодних сумнівів, що лиходієві у фільмі дісталося по повній.


Кілька прикладів:

В Азії раніше "махальні" звуки робили за допомогою бамбукових палиць. Звуки ударів робили за допомогою ударів бейсбольних біт по боксерській груші, тенісними ракетками по шкіряних диванах і т.д. Ще варіант: дві кахельних плитки ставляться під кутом в 90 градусів, і між ними робиться клацання пальцями, і записується це з відстані в пару сантиметрів.

На Заході звукорежисери намагаються зробити процес озвучення ударів більш різноманітним і складним.

Звукорежисер "Бійцівського клубу" Рен Клайс згадував: "Ми били курячі туші бейсбольними битами, розбивали волоські горіхи, кидали свинячі ніжки, а потім перемішували ці звуки. Ми зробили велику бібліотеку ударів. Коли ви чуєте удари в фільмі, подібному до "Роккі", вони зазвичай просто використовують один удар знову і знову, це дуже примітивно. Девіду Фінчеру, однак, було набагато важче догодити, і тому нам довелося придумати кілька абсолютно різних звуків".

Звуки ударів під час сцен бійок в "Матриці" були створені за допомогою тонких металевих прутів, звуки яких записували, а потім редагували.

---

© знайдено в мережі