Незвичайні звуки в мовах світу (відео)

Якщо ми чуємо щось незрозуміле або нерозбірливе ми називаємо це «китайською грамотою». Однак на світі є й інші мови, здатні нас здивувати. Присвистування, причмокування та клацання язиком - не такі вже й рідкісні явища в мовах світу.

Тпррр! - таким звуком у нас в селах, зазвичай, зупиняють коней. Лінгвіст його визначить як «губно-губний тремтячий», а англійський лінгвіст назве його «bilabial trill». Однак той, хто відправиться в Центральну Африку, Океанію або амазонські низовини, може почути його в мові тубільців. Найпростіший приклад цього звуку - вправи вокалістів:



Африканський континент багатий на незвичайні звуки. У мові кхоса (або коса), якою говорять в Південній Африці, зустрічаються досить незвичайні для європейського слуху клацаючі приголосні або клікси (від англ. «Clicks»). В африканських мовах клікси досить різноманітні. У кхоса є три основних клацальних звуки, що позначаються на письмі за допомогою букв C, X і Q. Спробуйте почути різницю між ними в цій скоромовці (її приблизний переклад - «Зазвичай я голю дідуся налисо»).



Популяризації мові кхоса в 60-х роках минулого століття посприяла південноафриканська співачка Міріам Макеба. Як жартівливо зауважує сама виконавиця на наступному відео, одну з пісень її народу - весільну «Qongqothwane» - в Америці та Європі називають «The Click Song», оскільки не можуть вимовити її оригінальну назву.



А ось так звучить розмовна мова кхоса. Найцікавіше починається з 0:42



У Європі теж є свої цікаві звуки в мові. Жителі міста Умео, що на півночі Швеції, замінюють «ja» («так») на цікавий звук, який дуже важко відтворити на письмі.



Подібні інгресивні звуки, тобто вимовлені на вдиху, можна почути не тільки від скандинавів, але від англомовних жителів Канади і Нової Зеландії, а також албанців і монголів. Схожий звук вимовляють і ефіопи. Цікаво, що інгресивний звук в цих мовах часто означає увагу до оповідача і/або згоду з ним.

Інгресивні звуки зустрічаються і в нашій мові. Наприклад - захоплене або перелякане «ах!» або здивоване підсвистування, яке теж робиться на вдиху.

У списку культурної спадщини ЮНЕСКО значиться дивовижна мова свисту - cільбо гомеро. Задовго до того, як Канарські острови стали іспанською колонією, корінні жителі архіпелагу використовували свист, спілкуючись один з одним на значній відстані.

Згодом мову європейських поселенців витіснили місцеві діалекти. Сьогодні сільбо гомеро - це свистячий еквівалент іспанської мови, точніше, його кастильского діалекту. Ті, хто вміють «свистіти по-іспанськи», живуть на острові Гомера. Досвідчені сільбадори - тобто «свистуни» - регулярно проводять уроки в місцевих школах, передаючи свої навички підростаючому поколінню.

Як вчать сільбо гомеро в школах - з 7:57


Серед всіх свистячих звуків, що зустрічаються в світі, сільбо гомеро - один з найвідоміших і добре вивчених.

---

© за матеріалами