Непомітна отрута, яка тихо руйнує пари та сім'ї⁠⁠

Хочете розповім, як можна зіпсувати найсвітліші, найміцніші та найсердечніші стосунки? Навіть із полчищами метеликів, сердечок і човном кохання.

Простим побутовим хамством. Це дуже образлива річ, яка повільно отруює ваш союз, веде до накопичення взаємних образ, шлаків та токсинів. Чим це може закінчитися, ви всі в курсі, я думаю.

Побутове хамство — це паразит. Багато років його не помічають. Мовляв, а що я такого сказав? Нічого образливого. Я ж ось не ображаюся на кожну дрібницю! Або вважають, що вони говорять правду, тож усе нормально. У стилі: "слухай, якщо тобі твоя мама про це не говорила, це її проблеми, але одягаєшся ти так собі!"

Я не перший помітив, що хамство по дрібницях руйнує пари та шлюби. Американці ще у 90-ті роки провели такий експеримент. Зібрали дві групи пар, які збиралися одружитися. Одну групу вчили не сварити одне одного, а з другою нічого не робили. Бо контрольна.

Потім усіх відпустили до тамтешнього РАГСу. Що ж з'ясувалося? Навчені нормально спілкуватися подружжя розлучалися в 2 рази рідше. На 50% менше розлучень! (Notarius & Markman, 1993).


А яке ж воно, це побутове хамство?

Так, давайте на прикладах подивимося. Упевнений, зараз у когось трапиться підрив сідалища. Але вже краще зараз холостими, ніж потім бойовими при великій сварці чи розлученні.

Ситуація №1
Хамство: «У мене вже шкарпетки липнуть до підлоги, ти коли її мила востаннє?»
Не хамство: «Дорога, мені здається, нам час помити підлогу. У тебе зараз є час? Якщо ні, я зможу сам за дві години»


Ситуація №2
Хамство: «Ти глухий? Скільки разів я казала, що рушники у нас лежать на третій полиці! Ти навіщо їх на другу пхаєш»?
Не хамство: «Любий, я тобі казала кілька разів, що хочу, щоб рушники лежали на третій полиці. Але ти знову поклав їх на другу. Будь ласка, зверни на це увагу наступного разу»


Ситуація №3
Хамство: «Бляха, ти знову готуєш цю гидку гречку?»
Не хамство: Мила, що у нас сьогодні на вечерю? Гречка? Вибач, але я її більше не хочу. Я сам собі зварю пельмені, нічого страшного? Не ображайся будь ласка"


Зауважимо, що у всіх трьох прикладах не було слів: «дурний», «дурень», «дебіл», «дістала», «відвали» тощо. Чисто словесно все було нормально, але пасивною агресією пахло, чи не так?


Як навчитися не хамити?

Ті самі американські психологи, які ставили досліди на майбутньому подружжі, розробили методичку на тему. Ось такі там поради:

1) Коли ваш партнер щось робить, підсвічуйте хороше, а не погане. Замість: «ти не помітив пляму» скажіть «дякую, що протер стіл, ось тут ще цятку прибери, будь ласка»;

2) Зустрічайте один одного теплими привітаннями, а при розставанні ніжно прощайтеся;

3) Не бавтеся у психологів. Навряд чи фраза: Ти знаєш, що твоє прагнення до чистоти на кухні викликане анальною фіксацією? зробить ваші стосунки кращими;

4) Говоріть за себе, а не за партнера. «Мені здається, що тобі піде ось ця шапка» замість «У цій шапці ти додік якийсь, візьми ось цю шапку»;

5) Прямо говоріть про те, чого ви хочете, а не намагайтеся змусити партнера здогадатися через натяки. "Хочу ось таке кільце" замість "А пам'ятаєш, ми якось заходили в ювелірний магазин?";

6) Якщо ви не можете сказати нічого хорошого, то мовчіть.

Останній пункт трохи спірний, але раціональне зерно в ньому теж є.


«А я ось з дитинства такий, у мене в сім'ї завжди так спілкувалися, інакше не хочу і не вмію. Чому всі навколо такі ніжні!?»


Чуваче (хоч і чувих таких теж багато), справа твоя і твоє життя. Тобі його жити, всякі стосунки там будувати. Просто, швидше за все, коли тобі хамлять, ти це помічаєш і тобі це не подобається.

Просто потім і не дивуйся. Якщо в парі спочатку немає махрової лайки з рукоприкладством та іншими веселими витівками, то майбутній розлад починається з таких дрібниць.

Тому й гасити їх теж краще одразу. Зрозуміло, взяти і зараз же перестати хамити партнеру не вийде. Це свого роду теж навичка, яка напрацьовується. Будуть зриви, будуть відкоченя, все гаразд.

Головне, потихеньку пиляти далі.

---

© знайдено в мережі