Говоріть своїм близьким про те, в чому вони хороші – від цього виростають крила

Нагадування про те, як важливо дякувати тим, хто нас оточує…

У мене ночував чоловік. Сорокарічний. Просто ночував. Рано вранці на нас чекала термінова робота. Я прийшла його будити. Запропонувала йому каву в ліжко. Він несподівано розтікся в посмішці. Причому такий... Сором'язливий.

- А ти знаєш, - сказав він, - це все життя було для мене мрією, і я ніколи цього не отримував!

Я захихотіла, зварила каву з кардамоном, принесла йому чашку... Він подивився на мене з подивом і подякою:

— Це для мене, справді, вперше!

Цього разу бентежитися почала я.

— Слухай, це для мене нормально… Гаразд, на сніданок яєчню з беконом та сиром будеш?

- О так!

— Ну, тоді я почну її готувати, коли ти підеш вмиватися… А то вона охолоне і буде несмачною, а хочеться тебе нагодувати кайфово.

— А ось це дуже сильна мотивація. Ти мене просто здивувала. Я чекав, що ти скажеш: почну готувати, коли ти підеш вмиватися, а то я тебе знаю, ти інакше не встанеш… А ось так, щоб мені… щоб смачно… Це дуже зворушливо! І дуже великий привід підвестися.

А далі він пішов вмиватися. А я готуватиму яєчню під музику, думатиму і тихо плакатиму. З якими такими жінками (а їх було багато, знаю) він спілкувався все життя? Мені здавалося, у таких простих речах, як кава та яєчня, нічого такого немає… Для мене це природно та нормально.

У мене мотивація "К". Я балую всіх, що знаходяться зі мною поряд, такими речами. Я цього не помічаю. Мені подобається годувати смачно, робити зручно та перевершувати очікування.

Я не бачу ту воду, де плаваю. Мені здавалося, що так роблять усі. А виявилося, ні… Навіть якщо це просто черговий комплімент, хоч і не схоже, мене це дуже зачепило. Зачепило визнання цінності того, що мені природно… Як же це іноді дивно та важливо!

Говоріть своїм близьким людям про те, у чому вони хороші, особливо коли вони цього не помічають.

Говоріть!

Від цього виростають крила.

---

© за матеріалами