Вербна неділя - давнє язичницьке свято Вербохлест

Сьогодні в православному світі відзначають вербну (квітну) неділю, коли за давньою традицією православні християни приносять гілки розквітлої верби в храми для посвячення. Спостерігаючи за цим процесом християни, які довіряють Біблії, не можуть знайти схожості цієї традиції з біблійним оповіданням про урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим.

Як відомо, в момент в'їзду Спасителя люди стелили на Його шляху одяг і пальмові гілки. Але ніде в Біблії немає Божої вказівки святити гілки пальми, і тим більше верби. Викликає збентеження і той факт, що в цей день в народі є давній звичай бити один одного освяченими гілкам верб, а також відвідувати кладовища, що не має біблійного підґрунтя.

Дослідження коренів вербохлеста призводить до дрімучого язичництва. Після хрещення Київської Русі церква християнізувала язичницьку вербну неділю, пов'язану з обрядом запліднення. Язичники вважали, що чим більше дітей, тим більше рільників і воїнів. У цей день вони здійснювали обряд "вербохлест" - хлопці били по ногах дівчат прутиками верби, а ті радісно верещали.

Так у примітивних язичників відбувалося символічне запліднення першими других. Вербохлест не має ніякого відношення до в'їзду Христа в Єрусалим, бо верби в Палестині не ростуть.

---

© за матеріалами