Чому не можна вірити власним очам

Як відомо, периферичний зір відповідає за поле зору людини, яке становить близько 190 градусів. Однак воно далеко не досконале і іноді змушує нас бачити те, чого в реальному житті не існує.

Все, що потрібно, щоб це довести - це лише безперервно дивитися на хрестик в центрі картинки. Ви побачите, як ваш периферійний зір перетворює звичайні обличчя людей в обличчя «монстрів».



Обличчя починають спотворюватися, чи не так? І чим довше ми дивимося в центр картинки, тим сильнішим є спотворення. Чому так відбувається? Про все по порядку.

На сітківці нашого ока є така область, яка називається жовтою плямою. Її особливість полягає в тому, що в ній знаходиться найбільша кількість рецепторів, завдяки яким ми більш чітко бачимо певну область. Назвемо цю область, наприклад, основним полем зору. Вона становить близько 10% від всього діапазону нашого зору і являє собою те, на чому безпосередньо сфокусований наш погляд.

В даному випадку в нашому основному полі зору порожньо, там лише темна область з білим хрестиком. І мозок намагається взяти інформацію з інших джерел за межами цього основного поля. А це як раз рухомі картинки праворуч і ліворуч. Ці джерела не такі «надійні», і мозок намагається поєднати їх в одне зображення. При цьому він намагається обробити фотографії за дуже короткий час, адже ці зображення швидко змінюються. Таким чином, втрачається здатність розпізнавання облич, і мозок просто-напросто з'єднує риси різних облич в одне ціле, через що ми і бачимо «монстрів».

---

© за матеріалами