Чому не варто вірити власним очам?

Як відомо, периферичний зір відповідає за поле зору людини, що складає близько 190 градусів. Однак іноді периферичний зір змушує нас бачити те, чого насправді немає. І зараз ви у цьому самі переконаєтесь.

Все, що потрібно, — це лише безперервно дивитися на хрестик в центрі картинки. Ви побачите, як ваш периферичний зір перетворює звичайні обличчя людей в обличчя «монстрів».



Обличчя починають спотворюватися, чи не правда? І чим довше ми дивимося в центр картинки, тим більшим є це спотворення. Чому так відбувається? Про все по порядку.

На сітківці нашого ока є така область, яка називається жовтою плямою. Її особливість полягає в тому, що в ній знаходиться велика кількість рецепторів, завдяки яким ми більш чітко бачимо певну область. Назвемо цю область, наприклад, основним полем зору. Вона становить близько 10% від усього діапазону нашого зору і являє собою те, на чому безпосередньо сфокусований наш погляд.

В даному випадку в нашому основному полі зору порожньо, там лише темна область з білим хрестиком. І мозок намагається взяти інформацію з інших джерел за межами цього основного поля. А це власне і є ці рухомі картинки праворуч і ліворуч. Ці джерела не такі «надійні», і мозок намагається з'єднати їх в одне зображення. При цьому він намагається обробити фотографії за дуже короткий час, так як зображення швидко змінюються. Таким чином, втрачається здатність розпізнавання облич, і мозок просто-напросто поєднує риси різних облич в одне ціле, через що ми і бачимо «монстрів».

---

© знайдено в мережі