Чи можна підняти «Титанік» з дна?

Понад 100 років тому, в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року, сталася одна з найбільших в історії людства морських трагедій. Після зіткнення з величезним айсбергом, на дно Атлантичного океану пішов пасажирський лайнер «Титанік», який вважався дивом світового кораблебудування. Конструктори запевняли, що втопити це судно практично неможливо, тому, під час трагедії виявилося, що рятувальних шлюпок на всіх пасажирів і членів екіпажу просто не вистачить. А чи намагалися за ці 100 років підняти «Титанік» з дна?

Перші спроби робилися вже через кілька днів після трагедії. Пояснювалося це тим, що тіла загиблих потрібно знайти і поховати. До речі, гроші на цей проект знайшлися, в страшній аварії загинуло багато дуже заможних людей, родичі яких заявили про готовність фінансувати даний проект.

Але, проблема полягала в тому, що точні координати «Титаніка» довгий час не були відомі. Ті дані, які передали радисти судна, виявилися помилковими. Втім, могло виявитися, що координати були вірними, але під час занурення на велику глибину, корабель сильно змістився від зазначеного району. Адже, як стало відомо пізніше, «Титанік» пішов на глибину близько 4 000 метрів.

Проекти підйому лайнера на поверхню розробляли задовго до того, як сам «Титанік» був виявлений. Наприклад, за допомогою величезних електромагнітів, закріплених на понтонах, виштовхнути судно на поверхню. Але, до початку Першої світової війни не вдалося навіть знайти сам «Титанік», тому, від спроб підняти його довелося відмовитися на довгі роки.

Повернулися до цього питання тільки на початку п'ятдесятих років минулого століття. Висувалися найфантастичніші плани. Наприклад, за допомогою рідкого азоту, перетворити корпус «Титаніка» в величезну крижану брилу, яка спливе вгору. Або, не менше цікавий план: заповнити судно мільйонами кульок для пінг-понгу. Ідей було багато, а ось точне місце знаходження лайнера залишалося загадкою.

1 вересня 1985 світ облетіла сенсаційна звістка - американський дослідник Роберт Баллард за допомогою глибоководних батискафів виявив «Титанік» на глибині 3 800 метрів. Уламки затонулого судна були розкидані по дну на площі 5 на 8 кілометрів. Ніс і корма були відкинуті один від одного на 600 метрів. Баллард заявив, що він вів пошуки з 1977 року, провів кілька невдалих експедицій, але завжди вірив в успіх.

Радість від знахідки «Титаніка» змінилася розчаруванням: корпус судна знаходився в такому стані, що неминуче зруйнується якщо не під час підйому, то на поверхні. Корабель приречений назавжди залишитися в морській безодні. При цьому, за 30 років спостереження, судно стрімко руйнується. Через кілька десятиліть не можна буде здогадатися, що тут колись знаходився затонулий «Титанік».

Проте, дослідникам вдалося підняти з судна понад 5 500 предметів: ювелірні вироби, годинники, посуд та інші речі, які користуються великою популярністю на аукціонах. Загальна вартість знайденого оцінюється, приблизно, в 189 мільйонів доларів.

Наприклад, рятувальний жилет був проданий за 55 000 доларів, а годинник стюарта Едмунда Стоуна, що зупинився о 2 годині 16 хвилин, коли судно пішло на дно, куплений одним з колекціонерів за 154 000 доларів.

---

© за матеріалами