Весілля ванілі. Як хлопчик-раб розгадав секрет, над яким безуспішно билися вчені (відео)

Виробництво ванілі за межами Мексики стало можливим завдяки 12-річному хлопчикові.


Рослина користувалося запаморочливим попитом. Тонна ванілі була рівноцінна тонні срібла. Прибуток від продажів зростав, тому кілька саджанців були відправлені в ботанічні сади Лондона, Парижа і в Ост-Індію, щоб перевірити, чи зможе ваніль рости в Європі та Азії. Вона прижилася, але без необхідного запилення не утворювалися стручки, і квітки залишалися незаплідненими. Запилювати ваніль могли тільки бджоли різновиду Melibona, що живуть виключно на території Мексики, тому тривалий час ваніль вирощували тільки в цій країні. Вчені намагалися вручну запліднити квітки, але всі спроби виявилися безуспішними, тому що вони не могли зрозуміти, де у ванілі розташовані маточки й тичинки і яким чином при запиленні бджоли їх з'єднують.

Все змінилося в 1841 році, коли на острові Реюньйон, розташованому в Індійському океані на схід від Мадагаскару, відомий ботанік Ферреоль Белльер-Бомонт прогулювався зі своїм 12-річним хлопчиком-слугою по саду. Він зауважив на ліані стручок, але це було не єдине потрясіння: стручок з'явився не випадково, а завдяки його слузі. Хлопчика звали Едмонд. Він народився на острові, його батьки були рабами, в 10 років його продали цьому ботаніку. Якось вчений розповів Едмонду про запліднення квітів і показав, як це відбувається на прикладі кавуна. Хлопчик запам'ятав і повторив це з ваніллю. Він звернув увагу на будову квітки і помітив перегородку, ростеллум. Хлопчик зробив висновок, що вона може перешкоджати самозапиленню, тому підняв її і з'єднав тичинки з маточкою. Такий метод назвали «Mariage de la vanille», що в перекладі з французької означає «одруження ванілі».



Завдяки Едмонду виробництво ванілі стало, по-перше, можливим не тільки в Мексиці, а по-друге, комерційно життєздатним. Зараз головним експортером ванілі у світі є Республіка Мадагаскар.

---

© за матеріалами