Штучне щастя - наркоманія 21-го століття

Коли у тебе є дорога машина, красиві речі, дорогий будинок і інші символи статусу, ти починаєш відчувати так ніби ти коштуєш дорожче і піднімаєшся на рівень вище, над тими у кого всього цього немає.

Ти дивишся на сусіда з дешевшою машиною і кажеш собі, це тому що я такий крутий і заробляю більше. Тому що він - ніщеброд, а я багач.

Ти думаєш - сусід мабуть вважає, що я якийсь крутий чувак, раз у мене така крута машина. І думка про це, зігріває тобі серце і допомагає підняти себе у власних очах. Твоя самооцінка підвищується. Ти відчуваєш себе значущим і важливим, коли проходиш повз сусіда, або коли під'їжджаєш до перехрестя на якому стоять машини дешевші ніж твоя.

Якщо ж у твого сусіда машина крутіша ніж твоя, то це знижує твою самооцінку, так як твій сусід більш успішний в твоїх очах, ніж ти. І тоді, для тебе є тільки один вихід, при першій нагоді, ти спробуєш повернути собі перевагу. І мова ж не тільки про машини.

Так буде нескінченно і твоя самооцінка весь час буде то знижуватися, то підвищуватися. Кожного разу коли у когось з твого оточення буде щось дорожче ніж у тебе, твоя самооцінка буде знижуватися. Зате кожного разу, коли у когось з твого оточення буде щось гірше ніж у тебе, почуття королівської вищості буде повертатися до тебе. Від цього залежить, наскільки ми себе почуваємо щасливими.


У гонитві за штучним щастям, люди перетворюються в наркоманів, який за всяку ціну буде підтримувати свою цінність щодо оточуючих себе людей. Вони купують новий телефон, змінюють машину, купують дорогі джинси і дорогі меблі в будинок, на випадок якщо хтось з їхнього оточення прийде до них у гості і користуються неодмінно дорогими парфумами, щоб підкреслити свій смак і вишуканість. Але так як це коштує дуже дорого, нерідко люди з пафосом - це люди з великими боргами.

Так люди сідають на кредитну голку, в гонитві за щастям. Найстрашніше для них, це опуститься до рівня тих, кого вони вважають нижчими за себе по рівню і для того щоб це не сталося, вони готові платити будь-які гроші.

Щоб підтримувати свій неіснуючий статус, вони витрачають величезні гроші на будь-які речі які підтверджують його.

Якщо є якась річ, яка не вписується в статус, вони всіляко це приховують. І навпаки, те що підкреслює статус, всіляко афішують. Так наприклад, відпочинок в 5-ти зірковому готелі, буде обов'язково згаданий в статусі соцмереж. Тоді як 3-х зірковий готель, буде всіляко приховуватися.

Якщо у них не дорогий будинок, вони будуть всіляко приховувати це. Життя таких людей, перетворюється на обман. Вони обманюють не тільки інших, але в основному обманюють себе. Вони впевнені, що дійсно належать до того статусу, який імітують і всіляко ігнорують той факт, що їхній статус - це результат боргів, за які вони будуть розплачуватися все життя.

В якийсь момент життя, коли банки більше не дають грошей, і джерело радості і щастя зникає, вони впадають в глибоку депресію. При цьому, зазвичай вони звинувачують у всіх своїх бідах, ті самі банки, уряд, важке життя і роботодавця, який несправедливо занижує зарплату. Єдина людина, яку вони ніколи не стануть звинувачувати - це вони самі. Адже все що вони хотіли, це просто бути «як усі» і не упустити важливі роки свого життя, беручи від життя все. Хіба могли вони бути винними у своєму жалюгідному економічному становищі?

І на завершення, думаю правильно було б привести слова Генрі Форда.

---

© за матеріалами