5 міфів про інтровертів, які не мають нічого спільного з реальністю

Слідування за стереотипами – річ у суспільстві, на жаль, неминуча. Інтровертам навіть у 21 столітті доводиться несолодко, бо міфи, складені про них, навіть міцніші за ті, що існували в рамках радянської міфології. Матеріал зібрав 5 найстійкіших міфів про людей, які не люблять велику кількість взаємодії з оточуючими.


Міф 1. «Інтроверти - це люди, які не потребують спілкування»

Це твердження неправильне і потребує важливих поправок. Швидше, інтровертам потрібно вдвічі-втричі більше часу для усамітнення, ніж екстравертам. Але «більше часу» не означає «завжди». Класичний приклад - культовий французький письменник початку ХХ століття Марсель Пруст. Цей витончений і примхливий аристократ волів часом безперервно лежати в ліжку (там же і працювати), не виносив гучних звуків (стіни його кабінету були оббиті пробковим деревом), а щоб насолодитися весняними пейзажами, виїжджав з особистим водієм в авто з глухо закритими вікнами. Типовий інтроверт, чи не так?

Але коли у мсьє Пруста виникав «інформаційно-комунікативний голод», він із задоволенням відвідував світські раути, а також ставав нав'язливо товариським: кидався з обіймами та поцілунками до друзів і навіть до малознайомих людей, міг прискіпливо випитувати, як співрозмовник провів день... А потім знову наставав період, коли Пруст усамітнювався у своїй оселі і писав роман... «Життя краще не прожити, а промріяти», - думав літератор.


Міф 2. «Інтроверту не потрібна підтримка у проблемній ситуації»

Розхожа думка: якщо людина нетовариська, значить, їй зовсім ніхто не потрібний для «перетравлення» стресу в складних життєвих обставинах або прийнятті важливого рішення. Це помилка, хоча різниця між реакцією інтроверта та екстраверта є очевидною. Припустимо, трапилося щось надзвичайне (хороше або погане). Екстраверт відчуває гостру потребу поділитися «шок-контентом» із членами сім'ї та десятком друзів-приятелів. Екстраверт буде надзвонювати всім і кожному, передаючи в деталях суть проблеми. Інтроверт насамперед мовчазно усвідомлює факт того, що сталося, оцінить події... Потім йому все одно буде потрібний співрозмовник, який викликає довіру. Той (ті), чия думка є авторитетною для інтроверта. Їм також буде викладено факти, але по суті і без театралізації та драми. Зрозуміло, під «вони» ми розуміємо двох-трьох найближчих і важливих інтроверту людей, які мають «доступ до тіла».


Міф 3. «Інтроверти - одинаки та противники створення сім'ї»

А ось це взагалі нісенітниця. Інтроверт - це все-таки одна з варіацій норми, а не захворювання аутистичного спектру... Дозволимо собі перефразувати старовинний анекдот про відмінність жінок від чоловіків (жінка хоче від одного чоловіка різне, а чоловік хоче від різних жінок «лише одного»). Так от, інтроверт схожий на «жінок» з даного анекдоту: він не менш схильний до створення сім'ї, ніж екстраверт, тільки от «функціонал» від партнера йому необхідний розширений: і романтичний, і еротичний об'єкт, і друг, і «соратник» в улюбленій справі/хобі... З цієї причини інтроверти витрачають більше сил на пошуки «своєї людини», натомість шлюбні союзи у них набагато міцніші та стабільніші.


Міф 4. «Інтроверти - дивні»

Більшість інтровертів – індивідуалісти. Вони не йдуть за натовпом. Вони вважають за краще, щоб їх цінували за їх незвичайний спосіб життя. Вони думають власною головою і тому часто кидають виклик тому, що вважається нормою. Вони не приймають рішень, виходячи тільки з того, що є популярним і модним. Світ без інтровертів був би світом з малою кількістю вчених, музикантів, художників, поетів, кінематографістів, лікарів, математиків, письменників та філософів. Інтроверти не можуть «виправитися» і заслуговують на повагу за свій вроджений темперамент і користь, яку вони принесли людству.


Міф 5. «Інтроверти - ізгої у колективі»

Спонсор цього міфу – той факт, що інтровертів часто плутають із соціофобами. Небажання витрачати свої дорогоцінні енергоресурси на спілкування з колегами не робить ізгоєм інтровертів. Так, інтроверта можуть почати цуратися, особливо, якщо є ще якісь умовні чудасії, але це лише при збігу низки факторів. Інтроверт – скоріше, «уникатель», а не ізгой. Який цілком нормально співіснує та взаємодіє з людьми, але нав'язливість йому не подобається.

---

© знайдено в мережі