Як жили і про що мріяли євнухи в гаремі, серед сотень прекрасних жінок

Тільки жінки та євнухи. Лише цим калікам дозволялося стежити за наложницями у гаремі, адже вони не були чоловіками в повному розумінні. Лихі на весь світ, вони були частиною системи із суворою ієрархією та правилами.

Гарем – не місце для розваг та задоволень. Тут наложниці проходили навчання і чекали свого часу, коли султан зверне на них увагу. А якщо цього не відбувалося, виконували обов'язки служниць, вчителів, скарбників та адміністраторів. Над усією цією системою стояли євнухи.

Більшість євнухів у гаремі були темношкірими рабами, яких захопили в полон ще в дитинстві, вирвали зі звичного середовища, відірвали від сім'ї, батьків та братів із сестрами. Вони були чужинцями і не мусульманами, оскільки закон забороняв робити мусульман рабами.



Покалічені ще в дитинстві, переживши жахливі страждання (90% підданих операції не виживали), євнухи виховувалися в суворості і навчалися мистецтву виконувати свої обов'язки. Охоронці, судді в суперечках між замкненими в обмеженому просторі жінками, кожна з яких виборювала своє щастя.

Більшість людей уникало спілкування з євнухами, але в гаремі жінки намагалися догодити їм і домагалися прихильності. Водночас євнухам доводилося стикатися з усіма капризами та істериками жінок. Особливо в ті дні, коли в жінок одночасно починалися місячні. Хоч як це не дивно, але менструації в жінок в гаремі начебто синхронізувалися. І цими днями вони ставали ще більшими фуріями.



Відомі випадки, коли євнухи заводили романи із наложницями. Так, це було суворо заборонено, і вони не були повноцінними чоловіками фізично, але в них залишалися інші почуття. Крім того, сотні жінок з різним темпераментом, одиниці з яких потрапляли до султанових покоїв, відчували бажання, задовольнити які їм допомагали подруги або ті ж євнухи.

До обов'язків цих охоронців входило спостерігати за дівчатами не лише у покоях, а й у лазнях. Також євнухи мали перевіряти, чи достатньо наложниця засвоїла уроки танців і того, як принести султану задоволення.

Життя в оточенні сотень красунь, а в гареми потрапляли найпрекрасніші жінки, змушувало відчувати постійну напругу. З іншого боку, ці жінки постійно сварилися та плели інтриги.



Оскільки відпустки для працівників гарему не передбачалося, єдиною можливістю відпочити було потрапити в лазарет. За першої ж нагоди євнухи намагалися опинитися там і не тільки заради того, щоб одужати.

У лазаретах для хворих грала музика, а до списку ліків входили міцні напої. Там їм дозволялося пити вино, що було не дозволено у звичному житті. У лазареті простіше було й придбати напої через слуг, нагляд був менш суворим.

По суті, це був один із небагатьох доступних євнухам способів зняти напругу. Решту часу євнухи проводили в гаремі серед жінок.

А як би ви почували себе в оточенні сотні істеричних жінок?

---

© знайдено в мережі