6 забутих романтичних традицій минулого, які зараз викликають подив

Кохання – тема вічна. Час не здатен змінити саме прагнення людей до близькості та романтики, проте способи вираження симпатії та традиції залицяння сильно відрізнялися від епохи до епохи. Деякі з них сьогодні здаються дивними, кумедними або навіть шокуючими.

Бандлінг

Традиція бандлінгу виникла в Нідерландах у XVIII столітті, а потім почала поширюватися в Англії та інших країнах. Згідно з цим звичаєм, між парою до весілля ставили дошку або використовували мішок, прошитий посередині. Такий спосіб вважався безпечним способом ще неодруженої пари дізнатися одне одного ближче й оцінити сумісність, одночасно перебуваючи під контролем сім'ї і без ризику порушити громадські норми. Ці пристосування підкреслювали моральність ритуалу і були свого роду гарантією дотримання пристойностей.

Ложка кохання

Звичай вирізати і дарувати любовні ложки з'явився в Уельсі. Юнак міг годинами працювати над створенням ложки, щоб висловити свої ніжні почуття до коханої. Такий подарунок свідчив не лише про його симпатію, а й про майстерність та творчий талант. Якщо дівчина приймала ложку, це означало, що вона зацікавлена ​​у стосунках.



Крім естетичної цінності кожна ложка була наповнена символами. Так, ланцюжок означав прагнення бути разом назавжди, алмаз - багатство чи удачу, хрест - віру, квітка - прихильність тощо.

Танцювальні картки

У жодний час залицяння не були настільки суворо регламентовані, як у вікторіанській епосі. У суспільстві, неймовірно делікатному у питаннях взаємин, зародження романтичного зв'язку відбувалося виключно на очах у всіх. Молодим дівчатам практично не дозволялося виходити кудись без супроводу, а одним із небагатьох способів знайомства були танці.



Саме тоді танцювальні картки стали невід'ємною частиною світської культури. Як правило, вони були жіночим аксесуаром. Чоловіки зазвичай брали із собою золотий чи срібний пенал. А дівчата носили картки на зап'ястях або прикріплювали їх до сукні: так вони вносили чоловіків у список, щоби потім з ними потанцювати. Якщо дівчина не була зацікавлена ​​у стосунках, вона просто говорила, що на картці всі місця вже зайняті.

Конкурси та змагання

У жінок у Стародавній Греції та Римі практично не було права голосу у виборі майбутнього чоловіка. Проте сам процес, у якому їхні опікуни підшукували нареченого, міг бути досить кумедним видовищем. Якщо все складалося вдало, наречені змагалися між собою, пропонуючи викуп за наречену.



Але якщо батько дівчини хотів помучити нареченого, то йому доводилося боротися за її руку в буквальному значенні. Конкурси включали все: від перегонів на колісницях до співу та виснажливих допитів з боку сім'ї нареченої. Один із найвідоміших подібних випадків описаний у Геродота: цар Клісфен влаштував для претендентів на руку своєї доньки змагання, яке тривало цілий рік. Головний фаворит втратив всі шанси на перемогу в останній день: будучи не в собі, він почав ходити на руках.

Яблука кохання

Ця незвичайна традиція з'явилася в Австрії у XIX столітті. Під час танців дівчата з сіл клали під пахви яблуко, точніше, скибки, і носили їх там весь вечір. Після закінчення веселощів вони вручали «подарунок» тому чоловікові, який їм особливо сподобався. Якщо симпатія була взаємною, кавалер мав не тільки прийняти яблуко, а й з'їсти його цілком. Не найпростіше випробування навіть за мірками ХІХ століття!

Трубка для спілкування

Суворі суспільні норми у Новій Англії робили залицяння майже неможливими. Закоханим рідко дозволяли залишатися наодинці, тому чоловікові доводилося відвідувати кохану прямо у будинку її сім'ї. А це означало, що спілкування відбувалося на очах у всіх, і про приватність можна було лише мріяти.



Для цього закохана пара спілкувалася через трубку чи паличку. Це був пристрій довжиною близько двох метрів, з двома мундштуками і двома навушниками. Пара сідала по різні боки кімнати і перешіптувалась через цю трубку. Щоб почути чоловіка, жінка підносила один кінець трубки до вуха і навпаки. Незважаючи на те, що в кімнаті була вся сім'я, ніхто не міг почути, про що говорять закохані.

---

© знайдено в мережі