Вони заслуговують того, як вони живуть...

Історія однієї невідомої, однак порядної людини.

Живу за кордоном. Вряди-годи приїхали з чоловіком у гості до моєї мами. Я зібрала близьку рідню на пікнік із шашликом. Вирішили піти в місце недалеко від маминого будинку - гарна галявина з озером і невеликим ліском. Все дитинство і юність я любила гуляти там серед ароматних трав і польових квітів, купатися в озері.

Прийшли на місце. Польові трави перетворилися на жорсткий високий бур'ян, деякі місця випалені або закидані пластиковим сміттям. Я була так розчарована! Ми ледь знайшли більш-менш чисту галявину біля озера, прибрали сміття та недопалки, щоб можна було сісти, розвели вогонь в мангалі. Шашлик вийшов смачний, але вигляд моєї улюбленої галявини мене пригнічував - все таке брудне, жалюгідне... Озеро - й те помутніло. Зайти в нього поплавати я не ризикнула.

З самого початку я наказала рідним не кидати сміття в траву та кущі, а збирати в спеціальний пакет. Сама перевірила, щоб після нас нічого не залишилося. Дуже шкода мені було тієї галявини. І я голосно обурювалася, як можна так загидити місце, де самі ж і відпочивають. На виході з галявини в ста метрах є сміттєві баки - невже так важко туди донести?

Коли ми вже збиралися йти, я виявила, що пакета з сміттям ні в кого в руках немає. Я стала питати, у кого він. І мама від мене відмахнулася - мовляв, ми вже викинули... Я здивувалася: «Як викинули, куди?» - «Туди, в очерети. А що, ми самі крайні? Всі там кидають!» Я ледь стримувалася, щоб не матюкатися. Дістати сміття звідти було вже неможливо - воно застрягло в очереті над урвищем.

Я усвідомила велику істину: вони заслуговують того, як вони живуть. Вони заслуговують потрісканого асфальту, ліхтарів без ламп, брудних вулиць, смердючих річок, злочинного уряду, жебрацьких зарплат і пенсій. Їм самим плювати на себе, так чому б і уряду не плювати на них? Вони самі себе не поважають - хто буде їх поважати у відповідь?

Це не уряд смітить на вулицях і псує дитячі майданчики. Це не президент краде лампочки і проводку. Я більше не вірю вашим скаргам. Земляки, ви самі собі створили пекло, і вам у ньому жити. Міняйтеся самі, тоді вимагайте іншого ставлення до вас

---

© за матеріалами