Стіна, яка шепоче

Бетонну дамбу висотою приблизно з дев'ятиповерховий будинок через річку Південна Парра в долині Барбаросси звели у період між 1899 та 1902 роками. Гребля закриває величезний резервуар Барбаросси, звідки вода надходить у кілька районів на півдні Австралії. За свої акустичні властивості гребля отримала прізвисько "Стіна, яка шепоче".

Оскільки гребля має жорстку вигнуту поверхню, будь-який звук вільно проходить від одного її кінця до іншого. Таким чином, ви можете говорити з кимось, хто стоїть на протилежному кінці плотини в 137 метрів від вас, так, ніби він стоїть поруч з вами.



Голоси чути досить чітко завдяки так званому параболічному ефекту: стіна настільки рівна, що являє собою сектор кола, і звукові хвилі «відскакують від стіни кілька разів, долітаючи таким чином до іншого кінця.

Властивості стіни, яка передає звук були виявлені випадково: за словами місцевих жителів, під час будівництва стали чутними голоси робітників, які на іншому кінці греблі скаржилися на свого боса. Відкриття дійсно дивовижне, але робочі місця бідолахам воно зберегти не допомогло.

---

© знайдено в мережі