5 винаходів, які було розроблено для іншого

Багато предметів нашого побуту спочатку повинні були виконувати зовсім інші функції. Високі підбори, ланцюгова пила і ще 3 винаходи, чиє «життя» повністю змінив випадок – у нашій підбірці.

З великими відкриттями і винаходами завжди пов'язаний елемент несподіванки, навіть якщо творці йшли до них довгі роки. Вплив випадку настільки великий, що можна точно сказати: деякі революційні знахідки залишилися непоміченими. Історія знає чимало прикладів, коли доля, вчасно втрутившись, не давала винахідникам пройти повз свої найбільші відкриття. Пеніцилін - ліки, які врятували мільйони життів, всім зобов'язані випадку. Творець першого антибіотика Олександр Флемінг забув якось прибрати на робочому місці і пішов додому. За ніч в культуру бактерій, залишених на столі в чашці Петрі, потрапили спори цвілевих грибів. Цвіль виявила на культуру бактерицидну дію. Вчений помітив це випадково, коли повернувся в лабораторію.

Іноді втручання випадку допомагає розпізнати істинне значення винаходу. Описані матеріали і предмети спочатку призначалися для інших цілей. Деякі з них зберегли первісне значення і придбали нове. Інші повністю втратили первісний зміст. Їх об'єднує одне — значимість для цивілізації і втручання випадку у їх долю.



За однією з версій, ланцюгова пила, яка стала в наші дні неодмінним атрибутом лісорубів, була винайдена лікарем-ортопедом. Стаття про винахід була опублікована в науковому журналі Канадської медичної асоціації за 1830 рік. Ланцюгова пила в матеріалі була подана як сучасний хірургічний інструмент для скорочення тривалості складних операцій по ампутації. Згідно статті в журналі: «Ортопедія стала новою спеціалізацією завдяки інструменту, винайденому німецьким лікарем Германом Бернардом Гейне». На представленій ілюстрації зображений інструмент з ріжучими ланками. Зуби з ребрами, що укріплені на кожній ланці, розташовані під кутом один до одного, зовсім як на сучасній бензиновій або електричній ланцюговій пилі. Приводився в рух ланцюг за допомогою ручки, прикріпленої до шестірні, на яку було натягнено ланцюг.




Перші високі підбори входили в екіпірування солдатів перської армії в 16-му столітті. Вони не були призначені для прогулянок, як це добре помітно і сьогодні. Підбори дозволяли кавалеристам краще триматися в сідлі, чіпляючись ногами за стремена. Точне ім'я людини, що почала носити високі підбори в Європі невідоме, але поширення в Старому Світі вони отримали в 17 столітті. За високими каблуками поряд з іншими аксесуарами можна було відрізнити людину шляхетного походження. Взуття на високих підборах не могли носити особи, яким часто доводилося ходити пішки або займатися фізичною працею. У такому взутті зручно тільки їздити верхи.



Дивно, але жінки почали носити високі підбори у прагненні бути схожим на чоловіків. Однак з властивою їм тягою до витонченості жінки поступово почали замовляти взуття з більш тонкими підборами. Чоловіки покинули носити високі підбори, коли вони перестали розглядатися як символ статусу. Жінки продовжують їх використовувати за цим призначенням досі.




В кінці 19-го століття Вільям Рассел Фрісбі купив пекарню у штаті Коннектикут і заснував Frisbie Pie Company. Компанія, яка виробляла дивовижно смачні пироги, продовжувала процвітати протягом декількох десятиліть. У 1956 бізнес досяг піку: у цей період компанія випікала до 80 000 пирогів на день. Пироги виробництва Frisbie Pie Company продавалися прямо на тарілках, вірніше, на тонких олов'яних формах. Ім'я людини, що вперше додумалася використовувати їх для гри невідоме, але прийнято вважати, що він був студентом Єльського університету.

Ймовірно, величезну роль в появі гри «фрісбі» зіграв випадок — хтось від нудьги почав кидатися олов'яними формами на території кампуса. При наближенні літаючого диска студенти кричали один одному «фрісбі», щоб тарілка не потрапила приятелеві в голову. Прізвище містера Фрісбі в зміненому написанні можна бачити на пластикових літаючих тарілках і в наші дні.




Відправляючи по пошті крихкий предмет, варто упакувати його надійніше. Багато років люди роблять це за допомогою поліетиленової плівки з рівномірно розподіленими по поверхні повітряними бульбашками. Як ви вже зрозуміли, матеріал був винайдений для інших цілей. Він з'явився на світ в 1957 році в США, в розпал Золотого століття дизайну. Альфред Філдінг і Марк Шаван склеїли поверхню до поверхні дві фіранки для душу. Винахідники планували створити рельєфні шпалери з бульбашками повітря. Пізніше маркетологу Фредеріку Бауэрсу прийшло в голову використовувати плівку з бульбашками як упаковку для комп'ютера при переїзді. Він запропонував ідею IBM і зустрів повне розуміння.



Цікаво, що сьогодні подібна трансформація відбувається з ізолюючим матеріалом Tyvek, винаходом компанії DuPont. Матеріал для захисту стін від вологи і відводу водяної пари несподівано отримав нове застосування. Фахівці з перевезення творів мистецтва виявили, що властивості нетканого полотна роблять його ідеальним пакувальним матеріалом для шедеврів живопису. Tyvek одночасно зберігає полотно від стирання, перепадів температур і захищає від вологи.




Під час Першої світової війни компанія Kimberly-Clark виробляла стерильні матеріали для хірургічних цілей з нового матеріалу за назвою Cellucotton. Матеріал показав себе просто чудово в прифронтових шпиталях, однак медсестри Червоного Хреста виявили в ньому якості прекрасного засобу особистої гігієни. Після війни ринок вати для хірургічних операцій, на щастя, помітно зменшився, але компанія зуміла знайти нове застосування своєму винаходу, випустивши на ринок «гігієнічні прокладки». Новий продукт отримав назву Kotex, скорочення від «cotton texture» зі злегка зміненим написанням. У мирний час матеріал офіційно рекламувався як продукт конверсії військової промисловості.

---

© за матеріалами