Коли впаде Пізанська вежа?

Про Пізанську вежу чули всі. І про те, як дефективна башта, намагається впасти. І про те, як купа народу бореться за її життя і не дає розвалитися... І бачили стільки фотографій, що здається тільки лінивий не має фото з вежею.

Те, що ця штука стоїть в місті Піза в Італії, це зрозуміло. А ось те, що вона намагається впасти з 12 століття, навряд-чи всі пам'ятають.

Раніше вважалося, що вежа була задумана похилою: мабуть не могли повірити в тупість будівельників. Але насправді, нахил - це не результат творчого бачення архітектора, а банальні помилки в проекті.



Пізанська вежа (італ. Torre pendente di Pisa) - дзвонова вежа, частина ансамблю міського собору Санта-Марія Ассунта була побудована з білого мармуру. Автором проекту став геній інженерної думки Бонна Пізано.

Будувати шедевр почали в 1173 році. Все було добре, поки 1178 року не дійшли до 3 поверху. Тут і вилізли дефекти проекту: маленький фундамент, м'який ґрунт і вежа нахилилася.



Але замовникам було не позичати наполегливості. Вежу не тільки не залишили в спокої, а навпаки, продовжували будувати. 200 років, із завзятістю, гідною кращого застосування, вежу знову і знову добудовували.

Бонна Пізано помер, і з 1272 року будівництво вежі відновилося під керівництвом Джованні ді Сімоне.



Для компенсації нахилу наступні поверхи будувалися з більш високими стелями коридорів з того боку, куди вежа завалювалася. Через це скривилася центральна вісь. Всі хитрощі результатів не дали. Будівля категорично відмовлялася стояти вертикально.



Робота була припинена в 1284 році, після поразки міста Пізи від Генуї в морській битві (Битва при Мелорі). Але пізанці не заспокоїлися, і не забули про свій недороблений скарб. У 1319 році був закінчений 7-й поверх будівлі. А у 1350 році (за іншими джерелами в 1360 чи 1372 році) був завершений 8-й (церковний) поверх.

Керував останнім етапом робіт Томассо, син Андреа Пізано. Йому вдалося поєднати готичний стиль вершини c романським стилем основної частини вежі. Останній поверх був побудований зі ще більшим вигином. І вежа набула форми «банана»



Багато століть, публіка чекала, коли ж ця штука нарешті впаде.

Вежа вирішила: "не дочекаєтеся", і падати категорично відмовлялася. Тобто вона падала, але дуже повільно і сумно: зі швидкістю 1 мм на рік.

Поступово народ змирився з вежею і навіть її полюбив. І вона з дивакуватого курйозу, перетворилася в "родзинку" міста і прибуткове місце паломництва туристів.



Дорогоцінну (в прямому сенсі) споруду, постійно реставрували, намагалися стабілізувати і зменшити нахил.

На початку 21 століття, після чергової реставрації вежі, кут її нахилу зменшився з 5°30' до 3°54'.

А в 2008 році вчені в черговий раз заявили, що подальше падіння Пізанської вежі припинено.



У 1986 році ЮНЕСКО присвоїло статус Всесвітньої спадщини всьому архітектурному ансамблю 'Площа Чудес ", в тому числі дзвіниці Campanile Torre pendente.

Так Пізанська вежа з виродка архітектурного світу, стала об'єктом №395 Всесвітньої спадщини.



Якою ця дзвінниця задумувалася спочатку - невідомо.

Сьогодні її висота 55,86 м від землі на найнижчій стороні і 56,7 м на найвищій стороні. Діаметр основи - 15,54 м.

Товщина зовнішніх стін зменшується від основи до вершини. Біля підніжжя - 4,9 м, на висоті галерей - 2,48 м.

Вага будівлі близько 14 453 тонн.

Поточний нахил оцінюється в 3°54'.

---

© знайдено в мережі