Кому і для чого потрібний величезний восьмикутний басейн на березі моря?

На Окінаві на самому березі Тихого океану є дивна споруда. На знімках із супутника або з камери дрона вона виглядає як восьмикутний величезний басейн із бетонними берегами просто неба.

Вигляд споруди викликає безліч асоціацій. Його можна вважати спортивним об'єктом, промисловим відстійником або дивацтвом колосального розміру.

Але для басейну у нього дивна форма і занадто великий об'єм, а для відстійника не найвдаліше місце — далеко від промислових об'єктів на березі.

Для чого ж японці побудували восьмикутну водойму? Які економічні та технічні хитрощі вони застосували?


Восьмикутне диво

Всі припущення про функцію красивого восьмикутного водоймища - помилкові. Але він справді відіграє найважливішу роль в житті Окінава. І таїть у собі безліч хитрих технічних рішень.

Як і багато густонаселених територій, японський острів має проблеми з перепадами навантаження на енергетичну систему. Вдень, коли працюють підприємства, рухається транспорт, а люди ведуть активне життя, енергетичний комплекс острова зазнає перевантаження. Якщо ж запровадити додаткові потужності, то вночі вони будуть працювати вхолосту.



Для цього в деяких регіонах світу використовують гідротехнічні споруди, які є доповненням до наявної енергосистеми. Вони складаються із двох чаш на різному рівні. Вдень із верхньої в нижню стікає вода, обертаючи турбіни, виробляючи електрику.

Вночі інші об'єкти енергетичної системи регіону скидають сюди надлишок потужності. За рахунок непотрібної енергії вода закачується з нижнього басейну до верхнього.

І такий кругообіг дозволяє згладити піки та падіння споживання протягом доби.

Японці - визнані фахівці розробки гідротехнічних споруд. Тому під час проектування Окінавської ГЕС вони пішли ще далі, використовуючи природні ресурси та технічні інновації.


Японські хитрощі

Підходящих водойм для верхньої та нижньої чаш електростанції підживлення на острові не знайшлося. Та й губити природні водоймища японцям не хотілося. До того ж на островах дефіцит місця.

Тому вони побудували одну штучну водойму восьмикутної форми прямо на березі океану. До нього закачали морську воду. Для цього всі деталі турбін та ємності довелося зробити з інноваційних матеріалів, які не роз'їдає солона рідина.

Нижньою ж чашею є сам океан. Перепад висот тут ідеальний – близько 130 метрів.

Рішення екологічне – адже на воду нічого не впливає. Вона тільки перетікає з верхньої чаші до океану і назад. Морським мешканцям нічого не шкодить.



Все обладнання та конструкції, крім чаші, знаходяться під землею, не псуючи вигляд.


Енергія з нічого

Але хитрощі Окінавської ГЕС на цьому не закінчуються.

Для закачування рідини у верхню чашу використовуються не нічні надлишки потужностей інших об'єктів, а енергія припливу.

В результаті електрику одержують буквально з нічого. Частину часу - за рахунок хвиль, а в інший період - за рахунок води, що збігає назад в океан.

Потужність восьмикутного енергетичного комплексу невелика – близько 31 МВт. Але саме стільки й достатньо Окінаві, щоб компенсувати нестачу електрики в денні години пік.

---

© за матеріалами